Щедрий Податель (Мт. 7:7-12)

Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього.

Бог – щедрий податель. Дає Своїм дітям те, чого вони потребують. А ще Він мудрий податель, бо дає Своїм дітям лише те, що добре.

Будь-хто з батьків віддав би своїй дитині життя, але не дасть їй третього морозива й не дозволить устромити руку у вогонь. Так само й Бог: дав усе – Свого Сина, але водночас позбавив нас деяких дарів, яких прагнемо.

Ми не завжди знаємо, що для нас цієї миті добре. Те, що добре для мене, необов’язково буде добрим для тебе. І навпаки. У такій ситуації потрібна велика довіра до Господа Бога. Прошу, шукаю, стукаю, але водночас поручаю себе Божій волі.

Дякую за отримані дари, дякую також за те, що деколи довго їх очікував, бо цей час дав мені змогу дозріти до прийняття дару. Дякую також і тоді, коли не одержую того, про що просив, тому що Бог знає ліпше, чого я потребую й коли.

Вимоги, жалі й претензії можемо мати тоді, коли нам щось належить, коли очікуємо на заплату. Бог, однак, нам нічого не винен, ми нічого тут не заробили й нічого не заслужили – усе є благодаттю, усе є даром.

Попередній запис

Шукай опір (Мт. 7:6,12-14)

Увіходьте тісними ворітьми. Залежно від того, який напрям оберемо в житті, відчуватимемо опір або його відсутність. Ідеться не про опір ... Читати далі

Наступний запис

Для їди чи на продаж? (Мт. 7:15-20)

Бо хіба ж виноград на тернині збирають? Що важливіше – те, ким ти є, чи те, що робиш? Правда, однак, ... Читати далі