Так – ні (Мт. 5:33-37)

Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні.

Якось я нишпорив в інтернеті й натрапив на опитування, в якому в респондентів цікавилися, чи купили б вони для своєї дитини завдання, які будуть на випускному іспиті. У мене немає дітей, але є племінниця, тож я клацнув на «ні». Хотів у такий спосіб продемонструвати свою позицію, а також побачити результати. Вони виявилися жахливими: 48% опитаних порушили б закон і купили своїм дітям екзаменаційні питання. Звісно, то не була репрезентативна група, але ці відповіді змусили мене замислитися над тим, чи часом наше суспільство не дало тріщини?

Чи ще можна вірити людині? Чи тепер уже стало нормою, що, думаючи про людину, ми не беремо до уваги презумпції невинности? Чи можна довіряти даному слову й чи слово «так» означає «так», а не «можливо», «мабуть, так», «не знаю»?

Це важкі запитання, й страшно слухати відповіді на них. Єдине, що мені залишається, – це тішитися, що випускні іспити я склав, а не купив, і надіятися, що, попри все, цю радість можна розділити з іншими, радість від того, що я не сам.

Попередній запис

Дурніший від койота (Мт. 5:27-32)

І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе. Щоб звільнитися з пастки, койот готовий відгризти собі ... Читати далі

Наступний запис

Ланцюг зла (Мт. 5:38-42)

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. У чому суть справжньої сили? ... Читати далі