Доповнення (Мт. 5:17-19)

Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

Новий Заповіт не є ні запереченням Старого Заповіту, ні протиставленням йому. Не є також додатком до нього. Найліпший термін, яким можна окреслити взаємозв’язок між цими двома частинами ЄДИНОЇ Біблії, – це поняття, узяте з нинішнього читання Євангелія – «виконання».

Ісус не скасовує, не відкидає, не перекреслює Закону. Він лише (і аж!) сповнює цей Закон Своїм духом. Цей дух дарує справжнє розуміння того, чим є Закон і для чого він нам потрібен.

У дворічної дитини, яка стоїть перед електричною розеткою з цвяхом у руці, цей цвях треба просто забрати, сказавши: «Не можна». Якщо дитина вже старша, то їй можна й треба пояснити, чому небезпечно встромляти цвях в електричну розетку.

Дух Нового Заповіту діє із нутра людини. Старозавітні накази й заборони, довгі рядки детальних інструкцій до численних заповідей, які формують підпорядкований Богові стиль життя, пронизує любов, котра каже: «Ти здатен на більше».

Символом Старого Заповіту є скрижалі з Десятьма заповідями, а візитівкою Нового Заповіту – Нагірна проповідь з блаженствами. Блаженства, якщо порівняти їх із Декалогом, ідуть значно далі, це крок уперед. Не вбік, не назад, а саме вперед – доповнення, а не протиставлення.

Отож варто замислитися над тим, в якому місці шляху перебуваємо ми. На сповненій життя Горі Блаженств чи на пустельному Сінаї? Кожне з цих місць позначене Божою Присутністю, але пам’ятаймо, що під Сінаєм Бог наказав ізраїльтянам згорнути табір і вирушити.

Попередній запис

Книжка на двох ногах (Мт. 5:13-16)

Ви – сіль землі... Ви світло для світу. Один священик обурив багатьох своїх слухачів і читачів твердженням, що він не ... Читати далі

Наступний запис

Церква в канаві (Мт. 5:17-19)

Ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться. Достатньо викрутити з колеса автомобіля один гвинтик, і за деякий ... Читати далі