Уміння вирішувати (Мт. 4:12-22)

І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.

Початок року дуже часто стає нагодою для нових рішень. Хтось хоче схуднути, хтось – позбутися якоїсь шкідливої звички, а ще хтось – поліпшити стосунки з людьми або ще щось інше. Такого типу рішення з’являються також і тоді, коли випадає якась інша нагода – день народження, зміна сімейного стану, одержання чи втрата роботи. Шукаємо нагоди, яка, творячи в нашому житті якусь нову ситуацію, стала б для нас опорою, допомогла щось вирішити.

Часто щось вирішуємо й майже так само часто цих рішень не дотримуємося. Маємо добрі наміри, але ними, як відомо, вистелена дорога до пекла. Нам важко встояти.

Людині важко вирішувати й важко дотримуватися рішень. У цьому контексті сильно звучить двічі повторене в сьогоднішньому уривку Євангелія слово «зараз». Ісус зустрів над Галілейським озером рибалок – Симона й Андрія. Сказав: «Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!» (Мт. 4:19). Лише це записав євангелист. А «вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним» (Мт. 4:20).

Так само було й з Яковом та Іваном. Вони теж відразу кинули свої сіті та пішли за Ісусом. І це трапилося не тому, що був Новий рік, Великдень чи якась інша особлива нагода. То був один із багатьох звичайних днів, коли чоловіки, як завжди, рибалили. Велич галілейських рибалок полягала в тому, що вони розпізнали свій час і спромоглися на важке рішення, не зволікаючи з цим тижнями, місяцями чи роками.

Читаючи Євангеліє далі, дізнаємося також, що апостоли дотримувалися свого рішення до кінця життя. Переживали різні моменти – пізнали власну глупоту, марнославство, стикалися зі зрадою, – але все-таки подолали всі труднощі й вистояли до кінця.

Здатність вирішувати й здатність дотримуватися рішень – це одна з ознак зрілости людини. Сучасному світові цієї зрілости, здається, починає бракувати.

Сьогодні не Новий рік і навіть не новий місяць, а просто звичайний день. І, можливо, це саме той час, коли варто щось вирішити – щось, що відкладаємо, з чим зволікаємо, від чого втікаємо та чого боїмося. Може, саме тепер – наш час?

Попередній запис

Біблія вічно жива (Мт. 4:1-11)

Не хлібом самим буде жити людина. У людини можуть виникнути проблеми через брак інформації або внаслідок її надміру. Поставлене в ... Читати далі

Наступний запис

По той бік (Мт. 4:12-17,23-25)

Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив. Не любимо смерти. Рідко розмовляємо про неї, роздумуємо над нею. Найохочіше ми ... Читати далі