Ларисі дуже сподобалося свято подруги. Вони добре повеселилися, багато було рухливих ігор і біганини.
Увечері, ближче до ночі, у Лариси раптом розболівся живіт.
– Мамо, – поскаржилася, – у мене болить живіт.
– Ти, напевно, багато стрибала? – запитала мама.
– Так, ми бавилися м’ячем і стрибали зі скакалкою, – відповіла Лариса.
– Я приготую тобі грілку! – сказала мама. – Ти поклади її на живіт, розслабся і лежи спокійно. Повинно все пройти! – заспокоїла мама Ларису.
Лариса розстелила своє ліжко, лягла в постіль і поклала на живіт теплу грілку. Перш ніж лягти спати, дівчинка завжди молилася й просила Ісуса благословити її на ніч – так їх навчили в недільній школі. Сьогодні вона молилася по-особливому, бо просила, щоб Ісус поклав Свої святі руки на її живіт і зцілив від недуги. Вона заплющила очі й розслабилася – так, як порадила мама. Грілка була теплою, і від цього тепла дівчинка почала засинати.
Раптом вона почула веселу пісеньку. Її співала кулька Чупринка: «Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!»
– Чупринко, привіт! – вітала її Лариса. – Як це цікаво – потрапити до такої далекої країни, як Ізраїль, так ще й у часи Ісуса!

– Так, Ларисо! Ви ж мене самі відправили в подорож до Ізраїлю, от я й літаю, бачу всі чудеса, які Ісус творив, коли був на землі. Я тобі хочу розповісти, яке я чудо бачила! – такими словами Чупринка привітала Ларису.
– В Ізраїлі жила одна дівчинка, їй було 12 років. Її тато був начальником синагоги, звали його Яір. І от що трапилося з тією дівчинкою. Одного разу в неї дуже заболів живіт, вона навіть не могла підвестися з ліжка. Ніхто їй не міг допомогти. Тоді її тато почув, що неподалік ходить Людина на ймення Ісус, Він зціляє всі людські недуги. Яір вирішив покликати Ісуса, щоб Він зцілив його доньку. Але за Ісусом ходило стільки народу, що Яір ледве зміг пробитися до Ісуса. Він почав його благати, щоб Той зайшов до його будинку і зцілив доньку – адже вона в нього єдина! Поки Ісус і Його учні йшли до будинку Яіра, багато хто з людей просили в Ісуса допомогти і їм. Господь нікому не відмовляв – Він зціляв усіх. Невдовзі слуги Яіра прийшли й сказали, що його донька померла, тож не потрібно тепер турбувати Господа. Тоді Ісус сказав: «Не бійся! Тільки віруй – і врятована буде твоя донька!» Біля будинку Яіра зібралося багато народу, всі плакали за померлою дівчиною. Ісус зі Своїми учнями Петром, Іваном і Яковом, а також з батьками дівчини ввійшов до кімнати, сів біля померлої, взяв її за руку й сказав: «Дівчино, тобі кажу – встань!» Тієї ж миті дівчинка встала й попросила поїсти. Ось таке чудо вчинив Ісус!

Кулька Чупринка попрощалася з Ларисою й полетіла далі. Дівчинка почула вдалині її веселу пісеньку: «Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!»
Лариса прокинулася – біль у животі минув. Вона знала тепер, що Ісус може зцілити всі наші недуги, і вирішила про це розповісти своїм друзям.
