Ганнуся була щаслива, що її День народження пройшов так добре й весело. Їй сподобалися подарунки друзів, і вона вірила, що їм теж сподобалося свято, яке вона влаштувала для них. Вражень було багато, тож дівчинка довго не могла заснути. Згадала, який сьогодні був смачний торт – їй навіть здалося, що цього разу він вдався смачнішим, ніж завжди – адже її мама дуже старалася, коли його готувала. Також Ганнуся думала: як там її золота рибка, чи потоваришувала вона з іншими рибками, чи сподобалося їй нове місце?
Ганнуся раділа, коли думала, що незабаром сама зможе читати Дитячу Біблію. Також вона думала про Чупринку. Як добре, що Миколка зробив їй такий незвичний подарунок, а діти разом придумали для кульки ім’я – Чупринка. Вони намалювали їй такі милі очки й носик! А посмішка, яку намалювала Лариса, вийшла такою, наче кулька раділа, що діти її випускають у небо.
«Цікаво, – думала Ганнуся, – чи зможе кулька Чупринка долетіти до Ізраїлю? Чи зможе потрапити в часи Ісуса Христа?»
Ганнуся, непомітно для себе, почала засинати. Їй наснилася кулька Чупринка, яка летіла по небу й співала вже знайому нам пісеньку: «Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!»
Світило яскраве сонце, на небі не було ні хмаринки. Погода була напрочуд гарною, і Чупринка голосно та щиро співала свою улюблену пісеньку. Вона пролетіла над озером Генісаретським, а ще через трохи часу пролітала над околицями міста Тіверіяди, що в Галілеї. Чупринка підлетіла до гори й побачила там Ісуса з учнями. Наблизившись, кулька почула, як Ісус навчав народ, котрий зібрався на горі. Також Ісус зціляв людей, які були хворі. Чупринка почула, як учні Ісуса сказали: «Вчителю, відпусти народ, щоб вони пішли й купили собі щось попоїсти, адже вони цілий день нічого не їли!»
Але Ісус сказав: «Ви дайте їм їсти!» Учні відповіли: «Учителю, але в нас тільки п’ять хлібів і дві рибки, хіба ми зможемо нагодувати п’ять тисяч людей?!»
Ісус сказав, щоб народ сів на траву, а Сам взяв хліб і рибу, благословив їх і наказав роздати людям.
Усі були здивовані, у тому числі, й кулька Чупринка, що всім вистачило їжі, навіть залишилися шматки, яких набралося дванадцять повних коробів!
«Яке чудо створив Ісус! Усіх нагодував, про всіх подбав! І я була свідком цього чуда!» – раділа кулька.
«Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!»
Ганнуся прокинулася рано.
– Мамо! Мамо! Іди сюди! – покликала вона маму і розповіла їй свій цікавий сон про Чупринку і про те, що кулька бачила в Ізраїлі.
– Обов’язково розкажи своїм друзям цей цікавий сон! – порадила мама.
Ганнуся вирішила, що коли діти зустрінуться в недільній школі, вона розповість їм, що бачила в сні їхню кульку Чупринку, а також про те, що кулька бачила Ісуса!
