Постійність – шлях до успіху і перемоги (закінчення)

Які проблеми з постійністю?

Отже, давайте розглянемо проблеми, що перешкоджають постійності:

1) Диявол ненавидить постійність. Він-то точно знає, що саме постійність сприяє духовному зростанню християнина. Диявол дуже постійний у своїй битві за розхитування стабільності в християн: “А те, що впало при дорозі, це ті, що слухають, але потім приходить диявол і забирає слово із серця їхнього, щоб вони не увірували і не спаслись” (Лк. 8:12). Пам’ятаєте, як діяв диявол, ховаючись за наказами царя, щоб Даниїл не молився тричі? Диявол хотів убити духовну постійність у Даниїловій молитві: “І ці люди сказали: не знайти нам приводу проти Даниїла, якщо ми не знайдемо його проти нього у законі Бога його. Тоді ці князі і сатрапи приступили до царя і так сказали йому: царю Дарію! повіки живи! Усі князі царства, намісники, сатрапи, радники і воєначальники погодилися між собою, щоб зроблена була царська постанова і видане повеління, щоб, хто протягом тридцяти днів буде просити якого-небудь бога або людину, крім тебе, царю, того кинути у лев’ячий рів” (Дан. 6:5-7). Таким чином, доходимо висновку: диявол люто ненавидить постійність. І якщо у вас немає постійності, то, боюся, у вашому житті в тих сферах, про які ми говоримо, перемагає пітьма.

У нас є надихаючий Даниїлів приклад, як він не здався і продовжував виконувати заповідь про молитву зі всякою постійністю. “Даниїл же, дізнавшись, що підписано такий указ, пішов у дім свій; вікна ж у світлиці його були відчинені навпроти Єрусалима, і він тричі на день схиляв коліна, і молився своєму Богу, і славословив Його, як це робив він і раніше того” (Дан. 6:10). Неможливо зламати постійну людину.

2) Людина створена таким чином, що увесь час бажає різноманітності. Проведемо експеримент, посадимо вас у дуже дорогу, багато обставлену, кімнату, і в ній буде тільки одне величезне вікно, навпроти якого буде видна лише стіна сусіднього будинку. Ви відчуватимете сильний тиск, бо у вікні буде завжди одне і те ж. А як бути з однією і тією ж дружиною на все життя? Це причина, чому деякі люди розлучаються. Але вірність, яка, як рідна сестра, постійності, приносить великі благословення. “Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого” (Мф. 25:23).

3) Людина часто керується емоціями. При наверненні до Бога людина просто сповнена емоціями. Але в якийсь момент емоції йдуть. Одного дня ти прокидаєшся уранці, і раптом виявляєш, що от воно буденне життя і знову треба себе дещо примушувати до духовних вправ. І тут настає момент, в якому і проявляється наша довіра і вірність Богові. Ми спираємося тільки на свої емоції і відчуття або ж готові йти за Богом до кінця. Хрест це не завжди радісне збудження: “До всіх же сказав: якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною” (Лк. 9:23).

Як опанувати мистецтво постійності?

1) Слід точно розібратися з тими завданнями і цілями, які ставить перед нами Бог. Ці цілі Бог ставить перед нами в тих сферах, про які говорить Біблія. Що має бути в сім’ї, що має бути з вихованням дитини, що в служінні, у молитовному житті і т.д. Постійність потрібна там, де є мета. Якщо людина живе безцільним життям, то їй і постійність ні до чого. Такі люди просто пропалюють своє життя.

2) Потім ви виділяєте час у своєму тижневому розкладі, щоб ці цілі досягати. Наприклад, якщо ви хочете читати християнські книги, а це робити слід, щоб розширювати свій кругозір, вам треба визначитися, в який час ви зможете їх читати, враховуючи зайнятість, побутові турботи. Причому, варто це робити постійно.

3) Треба розуміти, що ми стикатимемося з великим опором з різних сторін, як із зовнішнього боку, так і з внутрішнього. Із зовнішнього боку, над вами сміятимуться, вас заспокоюватимуть, чинитимуть опір вашій меті, можливо навіть ваші близькі і рідні. Так було з неймовірно постійним чоловіком Неємією. Він, з частиною єврейського народу, відновлював стіни Єрусалимські. І, звичайно ж, знайшлися люди, які почали над ним знущатися: “Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв; і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені?” (Неєм. 4:1,2).

Можливо, навіть ваші емоції будуть проти. Вони бунтуватимуть, бо плоть наша посилатиме емоційні супротивні сигнали будь-якій духовній спробі. Наприклад, уранці прокидаєшся і, кому не знайоме таке почуття, не хочеться молитися. А от і недільний ранок і так хочеться повалятися в ліжку. Музиканти церкви, брати, які готують Богослужіння, оператор аудіо і відео, прокидаються дуже рано, щоб йти і служити Богові. І роблять це зі всякою постійністю.

Один з моїх життєвий девізів звучить так – мій ворог виключення. Але, виключення виключенням різниця. Є ті, виключення, які не залежать від мене. Потрібна термінова допомога людині, не запланована, – це одна справа. Але є просто не бажання сьогодні робити те, що треба – це вже виключення, до якого не слід прислухатися. Чому я так не люблю виключення? Вони вбивають постійність. Вирішив зайнятися здоров’ям. Почав робити зарядку. Пару тижнів протримався, а потім пару днів не вийшло. Закінчується все тим, що кинув і більше зарядку не робив. Так з будь-якою справою.

4) На вас навалюватимуться термінові справи. Сподіваюся, усі розуміють різницю між терміновими і важливими справами? Термінова – це те, що треба робити зараз. А важлива, це те, що пов’язано з нашою душею і з Богом. Саме про важливі справи сказано: “Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам” (Мф. 6:33). І ви повинні проявляти постійність у задуманих вами духовних вправах. Щоб то не було, я йду на Богослужіння і щодня живлю свою душу духовною їжею, так само, як і своє тіло, фізичною їжею.

5) Погодьтеся, що без постійності ви нічого важливо не досягнете. Так само треба зізнатися собі, що в мене є проблеми з постійністю і оголосіть війну своїй непостійності. Визначиться з тим, що ви робите для Христа. Якщо ви хочете допомогти невіруючій людині пізнати радість життя з Богом, тоді в цій справі ви так само будите проявляти постійність. І з цією самою постійністю ви будите телефонувати знайомим, запрошувати в церкву. Ви відвідуватимете людину вдома або запрошуватиме до себе, щоб вислухати, а потім і помолитися за людину. Колись Джордано Бруно сказав точні і мудрі слова: “Вода камінь пробиває не силою, але частотою падіння”. Починайте бути, як та крапля, яка сильніша за камінь. У постійності відбувається вмирання нашої гріховної природи, яка так не любить постійності і яка так прагне до різноманітності. Апостол Павло описує, що відбувається з людиною, яка тренує себе в постійності: “Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому” (1Кор. 15:31).

6) Подивіться на постійність іншими очима. Напишіть на своєму прапорі життя великими буквами – ПОСТІЙНІСТЬ. І просіть у Бога цієї постійності зі всякою постійністю.

Давид щодня, з постійністю, звертався до Бога: “Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня” (Пс. 85:3). Якщо Бог постійний у Своїй любові і святості, у Своїй допомозі людині, то Він бажає ділитися з нами Своєю постійністю. Про це треба тільки просити, як це робив апостол Павло, переживаючи в собі дію даної йому Богом сили: “Для чого я і працюю і змагаюся силою Його, що діє в мені могутньо” (Кол. 1:29).

7) Вам обов’язково потрібна людина, яка буде вашим другом, вашою підтримкою, яка зможе вам підказати, коли ви кидаєте унаслідок непостійності, а коли, дійсно, з об’єктивних причин.

8) Постійність є ознака зрілості. Маленька дитина не може довго концентруватися на чомусь одному. Вона постійно шукає нового. Доросла, точніше зріла людина, завжди постійна у важливих справах, у сфері відповідальності. Одна з важливих ознак постійної, зрілої людини, коли всяка справа доводиться до кінця.

Великі приклади постійності

Господь Христос, великий приклад постійності. Він прийшов на землю грішну, щоб учити людей ось тому справжньому духовному життю, якого вони не мають. Скільки ж Христос терпів зі всякою постійністю невіру, грубість, брехливість і лукавство людей? Одного разу Учитель навіть вигукнув: “Невже ви такі нерозумні? Невже не розумієте…” (Мк. 7:18). Але, не припиняючись дивуватися з невіри людей, Христос з великою постійністю боровся за їхні душі. “Тоді сказав Ісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене” (Мф. 26:55); “І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його” (Лк. 19:47). Потім смерть, воскресіння, вознесіння, небеса. І зараз, Христос, продовжуючи молитися і підтримувати людей, робить це зі всякою постійністю. “Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника” (1Ін. 2:1). Він невпинно спостерігає за нами, любить нас і підтримує Своїх духовних дітей. Протягом тисяч років історії, на тлі моральної непостійності людства ще яскравіше світить духовна постійність святості і любові Христових.

А от і історія розказана Христом про вдову, яка зіткнулася із суддею, який не боявся Бога і не соромився людей. Суддя довго відмовляв, а потім прийняв рішення: “Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь, але, оскільки ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більш докучати мені” (Лк. 18:4,5). Вдова саме своєю постійністю змогла перемогти суддю і Господь Ісус ставить її перемогу в приклад віруючим, щоб і вони так само наполегливо чинили “зі всякою постійністю”.

Нехай ваш вогонь духовності горить так само постійно, як горів вогонь у Божому храмі: “А вогонь на жертовнику нехай горить і не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви; вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає” (Лев. 6:12,13).

Усякою молитвою і благанням моліться у будь-який час духом, і дбайте про це саме з повною постійністю і благанням за всіх святих” (Еф. 6:18).

Автор: Вадим Лисенко

Попередній запис

Постійність – шлях до успіху і перемоги

"Тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, – життя вічне" (Рим. 2:7). Ніщо так швидко не ... Читати далі

Наступний запис

Цінність постійності

Така важлива риса, як постійність, багатьма недооцінена, а в когось у повній зневазі. Духовне життя багатьох вірних протікає нестабільно, супроводжується ... Читати далі