Постійність – шлях до успіху і перемоги

Тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, – життя вічне” (Рим. 2:7).

Ніщо так швидко не наблизить нас до перемоги, як мета і постійність. Біблія багато говорить про наполегливість і постійність. Постійність є запорукою успіху в усіх сферах життя і в першу чергу, у духовній сфері. Якщо Біблія дає якусь заповідь, значить, з цією заповіддю в людства є проблеми. Адже немає заповіді про те, щоб щодня їсти? Це природно для людини і навіть нагадувати не треба. А от з постійністю, якраз і проблеми. Сьогодні ми спробуємо відповісти на дуже важливі питання, – що означає бути постійним і чому для успіху в будь-якій справі так важлива постійність?

З якими проблемами з постійністю зазвичай стикається християнин і як опанувати мистецтво постійності?

Що означає бути постійним?

Мені складно уявити собі людину, яка б досягла в житті висот, мала успіх, і дуже б розвинулася і стала б майстром своєї справи без постійності. Студент медик вивчає як лікувати людей 5-6 років. Приблизно стільки ж вчаться представники більшості спеціальностей. Щоб стати якісним музикантом, треба закінчити музичну школу – це 7 років, музичне училище – 4 роки, а потім ще і консерваторію, ще 5 років. Разом, 16 років, щоб дійсно опанувати музичний інструмент. Але є мистецтво, яке ми всі просто зобов’язані опанувати. Наприклад, побудова сім’ї вимагає неймовірної поблажливості один до одного, терпіння і любові. Усе це неможливо без постійності. Постійністю ми підтримуємо чистоту тіла, а постійність в їжі дає нам фізичну енергію для життя. Постійністю пронизані всі сфери людського життя. І якби постійність була б такою простою справою, тоді навіщо ми зачіпаємо цю тему і чому про це говорить сам Бог? Та тому що, як тільки йдеться про постійність дисципліни, ми тут же потрапляємо у важку ситуацію.

Що ж таке постійність? Постійність – це досягнення мети діями, що повторюються. Чи інакше, постійність – це коли регулярно робиш те, що не завжди хочеться, щоб досягти того, що треба. Людина – істота, яка живе в двох напрямах. З одного боку – напрям матеріальний, фізичний. Біблія називає цю матеріальну частину людини – плоть. Слово “плоть” використовується в 2-х значеннях – це одночасно і тіло людини і гріховний початок у людині. “Бо, коли ми жили за плоттю, тоді пристрасті гріховні, виявлені законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти” (Рим. 7:5). Якщо постійність тіла, про що вже йшла мова, це просто, – їжа, гігієна, відпочинок, задоволення. То постійність духовна, коли людина будує свою сім’ю, виховує дітей, опановує навички життя з Богом, – от у цих сферах постійність вже і не така проста тема, навіть зовсім не проста. Одним словом, скрізь, де треба докладати зусилля, там є проблема з постійністю, бо духовне життя не співробітничає з плотським життям, а їй протистоїть: “Я говорю: духом живіть, і ви не будете чинити похоті плотської, бо плоть бажає противного духові, а дух – противного плоті: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотіли б” (Гал. 5:16,17). Судіть самі, як часто не хочеться молитися, читати Біблію, не хочеться чинити по Біблії, не хочеться служити Богові, не хочеться прощати, не хочеться змирятися, не хочеться стримувати себе, коли знервований? Помітьте, щоб грішити, і напружуватися не треба, бо гріх глибоко закладений у людському єстві. У скоєні гріха людина напрочуд постійна істота. А от, щоб духовно розвиватися, це вже зусилля. Постійність якраз і треба в докладанні зусиль. Зусилля, таким чином, рухоме постійністю, а постійність вірою.

Чому так важлива постійність?

Тільки завдяки постійності людина може розвиватися. Постійність допомагає нам виконувати волю Божу в житті і без цієї постійності ми не зможемо догодити Богові, не зможемо залишатися християнами. Я пригадую людей, які йшли з церкви. Їм не вистачило духовної постійності, стабільності. Не дарма ж Христос попереджав: “Жоден, хто поклав руку свою на рало і озирається назад, не придатний для Царства Божого” (Лк. 9:62). Саме непостійність духовно вбила цих людей. Ми, у церкві, провели статистику, щоб з’ясувати з яких причин люди йдуть з церкви. Перша причина і найочевидніша – людина перестає відвідувати церкву. От чому в нас є правило, якщо ти хочеш бути членом церкви, як мінімум треба відвідувати церкву двічі на місяць. Як тільки рідше – людина духовно помирає. Стверджують ж тренера, якщо кілька разів на тиждень не приходити на тренування і не проявляти в цьому постійності, то нічого не вийде. З цієї ж причини ми закликаємо щодня читати Біблію і молитися. Закликаємо, на підставі Священного Писання, служити Богові тими талантами, які Він нам дає і робити це зі всякою постійністю.

1) Без постійної християнської практики людина духовно помирає, перетворюючись на невіруючого, який знає лише про існування Бога, не більше. Не дарма ж Біблія попереджає: “Але наставляйте один одного щодня (щодня – це і є постійність), доки можна говорити “нині”, щоб хто з вас не розлютився, звабившись гріхом” (Євр. 3:13). З біблійної історії ми знаємо, що непостійність здатна знищити віру і саме життя сотні тисяч людей, величезну частину одного народу. Єврейський народ увесь час відходив від Бога, не проявляючи духовної постійності. Достатньо пригадати шлях пустелею. Чому 40 років? Хоча можна було за 40 днів. Та тому що не проявляли постійності. То для них керівництво не таке, почали обурюватися Мойсеєм. То їм м’яса хочеться, і Бог дав м’яса стільки, що через ніздрі пішло. То вони хочуть повернутися в Єгипет, бо там хоч і погано годували, але годували постійно. Який підсумок такої непостійності на шляху до Землі обітованої і Божого спокою?

Послання до Євреїв, згадуючи історію обраного Богом народу, показує їх сумний кінець, а заразом даючи сучасним християнам попередження про небезпеку непостійності: “Тому, як говорить Дух Святий: “Нині, коли почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань, у день спокуси в пустелі, де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діла Мої сорок років. Тому Я розгнівався на той рід і сказав: “Постійно вони блудять серцем, не пізнали вони шляхів Моїх; тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого”. Глядіть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого і невірного, аби вам не відступити від Бога Живого” (Євр. 3:7-12).

2) Без духовної постійності помирає віра. Вивчаючи Старий Завіт під кутом поняття постійності я виявив, що про постійність говориться, по-перше, у плані виконання храмових ритуалів для підтримки віри єврейського народу: “Нехай приносять у всепалення агнця і хлібне приношення і єлей щоранку постійно” (Єз. 46:15); “а вогонь на жертовнику нехай горить і не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви; вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає” (Лев. 6:12,13). По-друге, Старий Завіт багато говорить про постійність грішників: “До народу, який постійно ображає Мене у лице, приносить жертви у дібровах і спалює фіміам на черепках” (Іс. 65:3). Виходить, що Бог протиставляє гріху, що постійно повторюється, постійність у служінні Богові. І якщо ми на гріховну постійність “наступимо” постійністю духовною, тоді ми виявимося переможцями.

3) Без постійності віруючий не зможе принести Богові плоди, тобто результати своєї духовної праці.

Без постійності ніколи не буде виконана Божа мета для життя. Як писав апостол Павло про себе, про виконання життєвої місії перед самою смертю: “Бо я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав. Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в той день; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його” (2Тим. 4:6-8).

4) Без духовної постійності людину “з’їдять” термінові справи і метушня, в яких вона увесь час “в’язнутиме”. Так само життєві проблеми здатні убити духовну постійність: “А посіяне на кам’янистих місцях означає того, хто слухає слово і зразу ж з радістю сприймає його, але не має кореня в собі, будучи нестійким; коли ж настає скрута або гоніння через слово це, відразу спокушається” (Мф. 13:20,21).

Автор: Вадим Лисенко

Попередній запис

Стабільність чи постійність?

У чому полягає відмінність між стабільністю і постійністю? Не будемо наводити визначень цих понять, бо навряд чи вони внесуть ясність, ... Читати далі

Наступний запис

Постійність – шлях до успіху і перемоги (закінчення)

Які проблеми з постійністю? Отже, давайте розглянемо проблеми, що перешкоджають постійності: 1) Диявол ненавидить постійність. Він-то точно знає, що саме ... Читати далі