Розділи 11-12

11:2-19:21 – Божий суд у процесі історії

Муд. 11-19 описує конфронтацію між Ізраїлем та Єгиптом у часи Виходу за допомогою агадичних мідрашів. Разом із рабиністичним методом мідраш автор також використовує класичний історичний метод synkrisis, чи поширену метафору, коли він повторно порівнює ізраїльтян із єгиптянами. Звичайно, за допомогою таких порівнянь автор хоче продемонструвати, що одні кращі за других. Крім того, що тема представлена у вступі (11:2-4) та висновках (11:5) розкривається за допомогою семи диптихів (11:6-19:21). Немає більше жодного випадку, де автор наводить сім порівнянь. Структура цих порівнянь досить штучна і не завжди лінійна чи уніфікована переважно тому, що вони перериваються двома відступами: один із них розповідає про Божу милість (11:15-12:27), а другий – про ідолопоклонство (13-15).

11:2-4 – Оповідь вступної частини

Ці вірші підсумовують історичну оповідь Вих. 12:37-17:7. Прямий і навмисне спрощений виклад описує «діла», про які йде мова в 11:1, що їх чинив святий пророк (Мойсей). Це означає, що ми можемо вважати 11:1 вступом до всієї оповіді.

11:5 – Базова богословська схема порівнянь

Автор демонструє богословську тему як абсолютну істину: Бог застосовує ті самі засоби для покарання одних та користи інших. Це часто повторюваний прийом (11:13; 16:2,24; 18:8).

11:6-14 – Перше порівняння: вода зі скелі та кривава вода Нілу

Для першої ілюстрації головної теми джерелом натхнення є Вих. 7:17-25: кара, під час якої вода в річці Ніл перетворюється на кров, та Вих. 17:1-7: вода, яку юдеї отримали зі скелі. Тема цього фрагменту – вода та її відсутність: спрага. Коли єгиптяни були покарані спрагою, коли вода Нілу перетворилась на кров, і тому стала непридатною для пиття, ізраїльтяни, які також могли померти від спраги, були врятовані, бо зі скелі їм було дано воду. Вражає, що моровиця серед єгиптян показана як покарання (через вбивство дітей, Вих. 1:22), тоді як звільнення ізраїльтян не представлене як нагорода, але як акт Божого милосердя.

11:15-15:19 – Два богословських відступи

Друге порівняння про моровицю та акт милосердя, який стосується тварин, виникає лише в 16:1-4. Між цими двома порівняннями є два довгих відступи: 11:15-12:27 та 13:1-15:19. Висновок у другому відступі 15:18-19 за допомогою інклюзії тематично й формально перегукується першим віршем першого відступу (11:15). Але кінцівка першого відступу в 12:23-27 також узгоджена з цими віршами. Тому перший відступ обрамлений інклюзією.

11:15-12:27 – Відступ І: Боже милосердя

Тут викладено події, які відбувалися в Єгипті, пустелі та землі Ханаанській, що є богословським переказом оповідей, із якими ми знайомимось у П’ятикнижжі. Цей відступ складається з двох частин: перша частина присвячена Єгипту, а друга – Ханаану.

11:15-12:2 – Бог та Єгиптяни

У вступних віршах (11:15-16) може здатися, що автор нібито має намір перейти до другого порівняння, темою якого є кара, як, скажімо, нашестя жаб, але він перериває цю тему (починаючи з в. 17) відступом, в якому йдеться про те, в який спосіб та з якою силою насилається Божа кара. За допомогою заперечних речень (17-20в) він твердить, що Бог спроможний (Він всемогутній) безжально покарати єгиптян за те, що вони поклонялися тваринам, але Він цього не зробив. Позитивне формулювання у в. 20г стверджує принцип, який Бог застосовує під час покарання. Принцип, який ми бачимо в центрі фрагмента-відступу стосується повсякденних угод у житті еліністичного суспільства. Автор розповідає про цей принцип для того, щоб описати Божі справи. Бог карає до певної міри, бо Він любить Своє творіння. Мало того, Бог карає грішників поступово, щоб дати їм можливість покаятись (12:2).

12:3-18 – Бог та ханаанці

Ця перикопа, як і попередня, що оповідає про єгиптян, складається з двох частин: опис ганебних ханаанських культових обрядів (вв. 4-6) і поміркований та повчальний характер Божого покарання (вв. 8:18), що не свідчить про слабкість Бога, а про Його намір лише привести безбожних до покаяння. Причиною такого помірного Божого покарання є те, що Бог не має потреби звітувати про Свої дії. Ця тема представлена в Старому Заповіті в багатьох місцях: Йов. 9:9,12; Пс. 76:8. Проп. 8:4; Сир. 36:8 (Євр.); Іс. 45:9; Єр. 49:19; 50:44. Проте суверенна влада Бога не є тиранією, тому що Бог справедливий.

12:19-27 – Висновок до першого відступу

Тут ми маємо подвійний висновок: перший (вв. 19-22) навчає нас, що праведник – так само, як Бог – має бути добрим і поблажливим (phylantropos, буквально – чоловіколюбцем) у ставленні до ворогів, а другий (вв. 23-27) – що нам варто засвоїти урок єгиптян, які через поклоніння тваринам як богам були покарані нашестям тварин – жаб. У першому висновку автор ледь помітно залучає читачів до дискусії (за допомогою вживання займенників нас, наш, ми); використовуючи термін чоловіколюбець, що був у ті часи дуже популярним серед стоїків, він знову будує місток до еліністичної культури того часу. Другий висновок повертається до тієї точки, з якої розпочався, а саме: єгиптяни були покарані тими тваринами, яким вони поклонялися. Цей висновок негайно приводить до другого відступу про ідолопоклонство.

13:1-15:9 – Відступ II: засудження ідолопоклонства

Ця тема досить часто порушується в Старому Заповіті. Лист Єр. і Муд. 13-15 найбільш повно і систематизовано розкривають її. Цей уривок має по-справжньому апологетичний характер. Тут гармонійно поєднано ізраїльські та еліністичні філософські традиції. Спрямовуючи руйнівну критику на ідолопоклонство, автор водночас показує відданість юдеїв і посилює віру тих, хто сумнівається. Так само він прагне допомогти не юдеям доброї волі, які ще не знайшли справжнього Бога. Цей фрагмент-відступ можна поділити на три частини: 1) поклоніння силам природи 13:1-9 (вводиться словами «справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога…», 2) поклоніння ідолам 13:10-15:13 (вводиться словами «нещасні вони…») і 3) поклоніння єгиптян 15:14-19 (вводиться словами «та всі вони безглузді вельми…»).

Попередній запис

Розділи 9-10

9:1-18 – Молитви про Мудрість Ця молитва – гарний колофон Соломонової пісні на прославу Мудрости. Її створено на зразок молитви ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 13-14

13:1-9 – 1) Поклоніння силам природи Уся перша частина тематично присвячена опису сил природи, Божого творіння. Інклюзія (вв. 1-9а) акцентує ... Читати далі