У Христовій притчі про багача і Лазаря вкрай показова відповідь Авраама, яку він дав багачеві на його слізне прохання, щоб той послав Лазаря «у дім батька,… бо п’ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!» (Лк. 16:27,28) «Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!» (в. 31), – так відповів на це благання старозавітній патріарх.
І в цій відповіді є вкрай важливий урок для всіх нас: усі люди чудово розуміють, що є добрим і що є поганим. Ясна річ, що стосовно деяких другорядних питань у них можуть виникати сумніви, чи дійсно деякі речі чи вчинки є поганими, але стосовно базових уявлень, що спираються на старозавітні заповіді Божі, всі чудово розуміються. Всі добре знають, що не можна брехати, красти, бажати чуже, тим більше не можна вбивати. Але попри те, що знають, все одно брешуть, крадуть, хапають чуже, і дехто вдається до вбивства.
Коять зле, але вдають, що не робили цього або ж прикривають скоєне різноманітними виправданнями, так би мовити «пом’якшувальними» обставинами. Якими саме? Певно, кожен з нас зможе їх пригадати. При чому не тільки чужі, але за бажання – і власні виправдання. От тільки таке бажання мало в кого виникає… І це зрозуміло, хто захоче згадувати щось погане про себе. От пригадувати погане, що скоїли інші, бажання виникає куди частіше.
Так і живе, не побоїмося припустити, переважна більшість людей, заколисуючи власне сумління думками, що вони явно не гірші за інших. Навіть, набагато краще… Може і так, от тільки навіть якщо людина за своє довге життя дійсно не скоїла жодного смертного гріха, хоча це є малоймовірним, це в жодній мірі не робить її праведною, бо «хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх» (Як. 4:17). А таким мало хто може похвалитися. Звісно, якщо бути чесним, принаймні перед самим собою.
Так, наприклад, у тій же притчі про багача і Лазаря, ніде не сказано, що багач був грішною людиною. Про нього ми дізнаємося, що він «зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував» (Лк. 16:19), але впритул не помічав страждань убогого Лазаря. Лазаря, якого, як з’ясується згодом, він особисто знав. Але яка тоді буде різниця, якщо попри це знання опинишся в пеклі, а не в раю?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Яка вже різниця?
Ваш коментар: