Книга Приповістей завершується образом Жінки-Мудрости у двох сценах. Перша сцена – це мати-порадниця царів, а друга змальовує чеснотливу жінку, що утримує домогосподарство і піклується про всіх членів родини.
А. 31:1-9 – Мати-порадниця й цар
Сапієнціяльна література буяє парадоксами. Парадокс, так само як і притча, маючи тісний літературний зв’язок, змушує людей зупинитися й подумати. Уже в перших главах Книга Приповістей застерігає про негативні наслідки спілкування з чужоземними жінками, проте вся збірка завершується главою, де головна героїня, що повчає від першого до останнього слова цієї глави, є чужоземною царицею! Ця жінка – мати царя Лемуїла (слово іншомовного походження, що може мати значення «Лім є бог»). Походження цього фрагмента можна визначити з огляду на те, що він містить багато паралелей із порадами єгипетської мудрости, що їх приписують фараонам Аменемхету та Мерікарі. Вона говорить синові свого лона (в. 2) як пророчиця, що є відображенням універсального образу мудрого царя (вв. 8-9). Цар дослухається до її поради, тому що він поважає її мудрість. Він є царем, але його мати належить до ще могутнішого трансцендентального концепту Жінки як персоніфікації Мудрости. Цар не отримує поради уникати жінок, він лише отримує пораду не марнувати свою силу на них. І ще цар отримує наказ не вживати п’янких напоїв, бо через пиття він забуде про виконання своїх основних обов’язків у суспільстві: заступатися за тих, хто не має права слова, захищати знедолених. Адже цар давав клятву судити по правді та заступатися за бідних і сіромах (вв. 8-9). Цікаво зазначити, що водночас цариця вважає, що бідним та знедоленим варто вживати п’янкі напої, бо це допоможе їм забути про свої проблеми, однак цареві цього робити не личить.
Б. 31:10-31 – Чеснотлива жінка та її домогосподарство
Заключна частина Книги Приповістей написана у формі акровірша, так що літери єврейського алфавіту послідовно вжито на початку кожного рядка. Алфавітний порядок вірша свідчить про повноту виконання: ця жінка піклується про все від А до Я. У цьому фрагменті показана Мудрість як чеснотлива жінка, що є джерелом життя й стабільности для всіх своїх домочадців. У цьому вірші деякі тлумачі розпізнають матір, яка повчає свою доньку. Молода жінка вчить алфавіт, і водночас навчається, як бути незамінною в патріярхальному суспільстві.
Слово hayil описує образ цієї жінки у вірші 10. У наших Бібліях це слово перекладається як «гідна», «бездоганна», «смілива». Те саме слово у вірші 3 перекладається як «сильна», а у вірші 29 як «цнотлива» (пор. Рут. 3:11 – «чеснотна»). Далі в єврейській Біблії цей термін майже завжди вжито, щоб показати владу та силу. Ми говоримо про сильну жінку в патріярхальному суспільстві. У цьому світі суспільство визначає роль жінки як дочки, дружини й матері чоловіків. На іншому рівні, проте, Жінка в ролі Мудрости представляє господиню в Юдеї періоду після вигнання як ідеал для всіх людей. Вона вільна, сильна, мудра й любляча. Вона є стрижнем і берегинею великого домогосподарства. Вона опікується своїм домогосподарством, що являє собою модель для Юдеї періоду після вигнання, демонструючи якою саме повинна були вся країна. У цьому самому тексті ми зустрічаємо образ соціяльно обмеженої жінки та сильної самодостатньої жінки, що є зразком для людей.
Чому ж образ цієї мудрої жінки змальовано лише в заключній частині книги? Без сумніву, тому що така жінка символізує Мудрість (див. Пр. 8). Мало того, редактор, безперечно, хотів додати позитивний жіночий образ, щоб урівноважити негативні жіночі образи в приповістках у попередніх главах (7:11,29; 19:13; 21:9,19; 25:25; 27:15), описавши його доступніше і зрозуміліше, ніж він описаний в абстрактному вірші в Пр. 8. Таким чином редактор міг показати зв’язок із невеликою кількістю приповістей, що мають позитивну конотацію в 11:26; 18:12 та 19:14.
У Пр. 9:1 Жінка-Мудрість будує свій дім для довершеного життя. У 31:10-31 в домогосподарстві Мудрости панує щастя та успіх. Жінка, що має страх Божий, побудувала своє життя на мудрости Пр. 31:30; 1:7; 15:33). Її називають цнотливою жінкою (вв. 10. 29), її похвала – це сама мудрість.
Цей текст є одним із найцікавіших описів життя протягом періоду після вигнання. Велике домогосподарство, яким опікується чеснотлива Жінка, – це господарство в сільській місцевості, де проживають разом і далекі родичі, і слуги. Вона купує поля, садить виноградник. Вона виготовляє і продає предмети одягу. Вона шиє одяг із вовняного полотна, яке зіткала власноруч. Її домочадці – сім’я та слуги – ситі й одягнені завдяки її організаторським здібностям. Вона отримала визнання і плоди своєї праці (в. 31).
Але понад усе – вона сильна особистість з почуттям власної гідности (в. 25). Вона «уста свої з мудрістю відкриває» та навчає Закону (torah) любови й одностайности (hesed) (в. 26). Нею всі захоплюються. Старійшини хвалять її вчинки при брамі (в. 31), а чоловік та діти благословляють її їв. 28).
Усі значущі теми Книги Приповістей (див. вище) сповнюються в цій Жінці.
Вона є джерелом життя і годувальницею сім’ї. Вона є кульмінацією порівняно з усіма іншими образами Жінки-Мудрости. Вона є прикладом розсудности в повсякденному житті та в навчанні всієї своєї великої родини, як любити один одного.
Вона розкриває свої обійми бідним і нужденним. Її повчання любови звільняє її сім’ю від внутрішнього насильства і міцно встановлює засади братерства в її домі (в. 26).
Книга Приповістей завершується змалюванням образу Жінки-Мудрости дуже подібно до того, як у Пісні Пісень передано образ Суламіти (Пр. 31:28; пор. П. п. 6:9). Чеснотлива Жінка та «жінка сповнена миру» (Shulammite пор. Shalom «мир») – вони обидві є втіленням мудрости. Як сказано у вірші 29, «багато було тих чеснотних дочок, та ти (Жінка-Мудрість) їх усіх перевищила».
