Друга та третя книги Псалмів

Традиційний поділ Псалтиря на п’ять «книг» є дещо штучним. Ці частини можуть відображати існування низки більш ранніх менших збірок, які пізніше було зібрано в остаточну збірку, яку ми зараз знаємо як канонічний Псалтир. Але так звані «книги» самі собою не завжди внутрішньо пов’язані. Поділ між другою (Пс. 42-72) та третьою книгами (Пс. 73-89) позначений і за допомогою доксології в 72:18-19, і фінальної примітки в 72:20, яка привертає увагу читача до кінця другої з двох «Давидових» збірок у Псалтирі. Але Давидова збірка не складає всієї другої книги. Інші псалми в другій книзі приписано храмовим співцям, знаним як «сини Кореєві» (Пс. 42-49) та «Асафа» (Пс. 50). Їм також приписано певні групи псалмів у третій книзі.

Таким чином, заголовки псалмів у другій і третій книгах дають змогу припустити, що в цій частині Псалтиря було зібрано докупи три окремі менші збірки. Проте межі цих менших збірок не збігаються з традиційним поділом Псалтиря на книги. Можливо, колись існували більш ранні збірки, знані як «Кореєві» псалми чи «Асафові» псалми. Різні гільдії співців у Храмі могли колись включити псалми, що носять їхні імена, до своїх репертуарів, або ці псалми можуть бути розділені з огляду на якісь інші свої ознаки. При цьому ці більш ранні збірки не залишалися відокремленими одиницями в Псалтирі в його теперішній формі. І все ж псалми, які було згруповано разом у другій і третій книгах, таки мають певні спільні формальні, мовні та стилістичні характеристики, і ці спільні риси часто є тими особливостями, які й відокремили їх від решти Псалтиря.

1) Псалмісти, які промовляють у другій і третій книгах, у своїх молитвах надають перевагу звертанню до «Бога» (використовуючи єврейське слово ‘elohim та його варіянти), а не до «Господа» (використовуючи єврейське слово YHWH). В інших частинах Псалтиря YHWH (Господь) ужите приблизно в 90 % випадків, але в другій книзі слово ‘elohim присутнє в більш, ніж 80 % випадків, тоді як у третій книзі звертання до YHWH та ‘elohim розподіляються приблизно однаково.

Драматичну ілюстрацію елогістичного нахилу цих псалмів можемо знайти, порівнюючи Пс. 53 із Пс. 14. Ці два псалми дуже схожі, за винятком імен, які вони використовують на позначення Бога. Псалом 53, здається, є елогістичною переробкою Пс. 14. У Пс. 53 Боже ім’я змінено з YHWH на ‘elohim у трьох із чотирьох посилань (див. коментар на Пс. 53).

2) Певні технічні (поетичні, культові чи музичні) терміни з’являються в другій і третій книгах частіше, ніж в інших частинах Псалтиря. Термін maskil (маскіл) з’являється 7 разів у другій книзі (у Пс. 42; 44; 45; 52; 53; 54; 55) і 4 рази – у третій (у Пс. 74; 78; 88; 89), та лише двічі в решті Псалтиря (Пс. 32 і 142). Можливо, цей термін означає «розумний» псалом, де певним чином обігране ім’я особи (наприклад, гра слів, побудована на імені людини, якій чи про яку співається). Проте цей термін міг позначати або тип чи зміст псалма, або типове музичне аранжування музичного акомпанементу.

Термін selah використовується лише в 39 псалмах, і 29 з них є псалмами, поміщеними в другу і третю книги. Септуагінта припускає, що цей термін означає музичну інтерлюдію, але його також могли використовувати для позначення відповідних місць, щоб хор чи збори співали або відповідали, вклонялись і молились чи здіймали голови догори й викрикували тощо.

У Псалтирі загалом більшість псалмів мають характер визнання віри. Переважна частина їх адресована Богові або спільноті, що молиться. Лише кілька псалмів містять пророцтва (Божі слова). Але більшість цих пророчих псалмів знаходимо в другій і третій книгах Псалтиря (див. коментарі на Пс. 46; 50; 75; 81; 82).

Уже давно зауважено, що псалми можна поділити на групи на основі помітних способів мислення, мови, образности та інтенціональности. Ті, хто втішається миром та успіхом у житті, часто мають відмінні речі, щоб сказати Богові, і висловлюються відмінно від тих, хто заскочений кризою, яка загрожує фізичному, емоційному чи духовному благополуччю. Псалми, які з вдячністю оспівують різноманітні дари та благословення, що їх співці отримали від Бога, деколи називають «гимнами», «псалмами довіри» чи «псалмами подяки». Формалізовані заклики про допомогу, з якими до Бога звертаються окремі люди чи спільноти, що потрапили в ситуацію нещастя, гноблення, горя, болю або смутку, деколи називаються «псалмами ламентацій» або «псалмами дезорієнтації» (Брюґґеманн). У Псалтирі загалом приблизно третину псалмів можна назвати псалмами ламентацій. Але в другій і третій книгах більше, ніж половина псалмів є ламентаціями – або індивідуальними, або спільнотними.

Видається, що з багатьох причин Пс. 42-89 доцільніше вважати одним великим підрозділом Псалтиря, а не двома окремими частинами. Однак читачеві все одно потрібно пам’ятати, що ці «книги» – радше антології, аніж есеї. Іншими словами, вони є збірками здебільшого окремих (і часто взаємно непов’язаних) молитов і пісень, що їх співали й промовляли багато окремих людей чи груп у дуже різноманітних суспільних та історичних ситуаціях. Навіть якщо псалми, які ми знаходимо в другій і третій книгах, мають багато спільних характеристик, вони ніколи, мабуть, не були спрямовані на те, щоб їх читали безперервно за один раз чи під час одного релігійного обряду.

Існують деякі прилеглі псалми, які можна змістовно читати разом чи у взаємозв’язку з якимось іншим (н. п., Пс. 42-43; 70-71 і 88-89). Але в переважній більшості кожен псалом заслуговує на те, щоб його читали й вивчали як самостійний об’єкт. Проте корисним для читача могло би бути читання схожих псалмів разом, щоб відчути способи, за допомогою яких схожі манери висловлювання відображають схожі «настрої» людського серця.

Перше прочитання псалмів у другій і третій книгах можна здійснювати в такому порядку:

1) Спочатку прочитайте псалми, які оспівують владарювання, милосердя та спасенні Божі дії: Пс. 47; 48; 63; 65; 66; 67; 68; 70; 71; 76; 78; 84.

2) Далі прочитайте псалми, в яких Бог промовляє до культової спільноти у формі пророцтва: Пс. 46; 50; 75; 81; 82, і псалми, які містять висловлення довіри чи почуття безпеки, адресовані радше спільноті, а не Богові: Пс. 49; 52; 53; 58 і 62.

3) Відтак прочитайте псалми ламентацій (що є найпоширенішим типом), які поділено так:

  • ті, в яких псалміст почувається покинутим чи відкинутим Богом: Пс. 42; 43; 44; 60; 74; 77; 85; 88; 89;
  • ті, в яких псалміст закликає Бога на допомогу в ситуаціях відчаю: Пс. 54; 55; 56; 57; 59; 61; 64; 69; 79; 80; 83; 86.

4) Нарешті, прочитайте псалми більш індивідуальні за своїм типом:

  • царські псалми (які співаються від імени царя): Пс. 45; 72;
  • псалом, на теми справедливости й відплати: Пс. 58;
  • пісня Сіону, яка оспівує місто Бога: Пс. 87;
  • покаянна молитва: Пс. 51.
Попередній запис

Псалми 40-41

Псалом 40 Контекст. Псалом 40 починається зі слів і фраз, які знаходимо в Пс. 39: «я надіявся» (40:2 // 39:8), ... Читати далі

Наступний запис

Загальні інтерпретаційні контексти

Первісний історичний контекст Здебільшого псалмісти використовують поетично яскраву, проте історично не окреслену мову, описуючи свої радощі й смутки, надії й ... Читати далі