Чи так наївні вірні?

Світ звинувачує вірних у надмірній довірливості, начебто вони беззастережно вірять різноманітним байкам священиків і пастирів. Байкам, які до реального життя не мають жодного відношення, а лише відвертають увагу від насущних проблем. І, ясна річ, що світських, «просвічених» людей, принаймні, вони вважають себе саме такими, подібними байками не проведеш, вони «чудово знають, що насправді відбувається у світі».

З такими чи подібними міркуваннями, так чи інакше, стикався кожен вірний у своєму житті, і часто не знаходив, що на ці закиди відповісти. Дехто ж піддається голосу спокусника, що ховається за ними, і покидає церковні стіни, щоб влитися до кіл «просвічених» скептиків, які начебто значно краще знаються в житті за переляканих «мракобісів». Можливо, такою радянською термінологією нинішні критики Церкви і вірних не послуговуються, проте їх закиди саме це мають на увазі.

Але чи дійсно невіруючі скептики краще знаються в житті? Чи дійсно вони не такі наївні як вірні? – Саме життя дає негативні відповіді на обидва запитання: саме віра, особисті стосунки з Творцем, перебування в спільноті вірних роблять людину по справжньому реалістом.

«Весь світ лежить у злі… Немає праведного ні одного… всі згрішили і позбавлені слави Божої» (1Ів. 5:19; Рим. 3:10,23), – от лише кілька коротких біблійних віршів ставлять точний діагноз світові, що цілковито загруз у злі. Злі, яке коїть особисто кожен з нас. Тобто ми самі, особисто кожен у тій чи іншій мірі винен у тому, що коїться у світі. Цю істину добре знають вірні, проте більшість людей світу цього вперто намагаються не визнавати власної провини у злі, що поневолило світ, і через це марно шукають шляхи його виправлення, хоча ключ до вирішення цієї проблеми міститься в їхніх серцях (див. Мк. 7:21-23).

Це стосується найбільш насущного питання, проте подібна картина відбувається і в інших життєвих аспектах, бо чому серед церковних критиків зустрічається так мало щасливих людей? Адже, якщо вони настільки мудрі, добре знаються в житті, чому не можуть досягнути щастя? Якщо не для всього світу, то, принаймні, особистого? – У вірних, натомість, є надія на краще життя майбутнього віку, якщо з низки причин земне життя не задалося: «А наше життя – на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, Який перемінить тіло смирення нашого так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і підкоряє Собі все» (Флп. 3:20,21).

Стосовно ж наївності вірних, то закиди скептиків чомусь нагадують одне біблійне порівняння: «І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм?» (Мф. 7:3,4). Звичайно, серед вірних є чимало наївних простаків, чим користується немало шахраїв, вдаючи із себе ледь не «ангелів світла» (див. 2Кор. 11:14). Проте світські люди, які є буквально полоненими усіляких забобонів, чим розумніші? Вже не кажучи про тих, хто вірить у силу гороскопів, вплив на їх долю далеких зірок, які насправді, за влучним порівнянням, не здатні навіть змінити склад їхньої лупи?

Дійсно, справдилося на них слово Боже: «Вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце; називаючи себе мудрими, збожеволіли» (Рим. 1:21,22).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЧи так наївні вірні?


Ваш коментар:

Попередній запис

Чому Церква відкидає астрологію і гороскопи?

Одним із поширених елементів сучасної культури є віра в астрологію та гороскопи. Більшість газет, журналів, теле та радіоканалів залишають у ... Читати далі

Наступний запис

Біблія і астрологія – Старий Завіт

Даниїл тлумачить сон Багато дослідників астрології вважають, що батьківщиною цієї псевдонауки є Месопотамія ІІІ тисячоліття до ... Читати далі