Поставити Бога на перше місце

«Від любові до ненависті – лише один крок», – свідчить доволі відомий вислів-спостереження. І з ним, споглядаючи оточуючу дійсність, важко не погодитися. Адже ситуація коли палко закохані, які, здавалося, не могли прожити і миті один без одного, через недовгий час готові буквально розтерзати, знову ж таки один одного, не є якоюсь екстраординарною. От тільки мимоволі виникає питання: «А чи була любов?».

А можливо, це було лише швидкоплинне захоплення, коли кожен із закоханих бачив в обранцеві не справжній, а лише вигаданий образ, в який закохувався безтями? А коли реальний образ вдав про себе взнаки, розвіяв вигаданий, то це викликало спочатку шок, який невдовзі перетворився в люту ненависть. От тільки хто в цьому винен? Тільки не треба шукати відповіді в колишнього закоханого, бо загалом така «любов» зводиться на емоціях і в неї немає місцю логіці.

Зовсім інший підхід до любові, і, що саме головне, до подальшого зростання в ній (а про те, що в любові треба зростати, у світі мало хто здогадується: люди люблять один одного, їм поки добре разом, більшого і не треба) пропонує Христос. Звичайно, це Заповіді любові Бога і ближнього: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого – як самого себе» (Лк. 10:27).

От тільки шлях досягнення любові пропонується, зі світського погляду, дещо неординарний: «Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене» (Мф. 10:37). Отже, згідно з Христовою думкою, людина, щоб дійсно полюбити близьких і ближніх, повинна передусім поставити Бога на перше місце у власному житті. І тоді в стосунках з близькими і ближніми в неї буде збережений потрібний баланс між потуранням будь-яким забаганкам і надмірним контролем і вимогами.

В іншому випадку, або близькі стануть ідолами для цієї людини, і вона розпестить їх надмірною опікою, при чому до такої міри, що вони почнуть зневажати її або ж ненавидіти, або людина перетвориться на справжнього тирана, що вимагатимете любові, а якщо не виходитимете з любов’ю, то покори від оточення. І цього тирана так само будуть зневажати, ненавидіти, і можливо, до пори до часу, боятися. Уже згаданого третього, серединного, так званого «золотого», варіанту людині без Божої допомоги досягнути практично неможливо, бо без Ісуса Христа ми не можемо практично «нічого» (Ін. 15:5).

Але представлений варіант з Євангелія від Матфея можна вважати «пом’якшеною версією» того, що пропонується в Євангелії від Луки: «Коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником. І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником» (Лк. 14:26,27). Дивина і годі! Якщо світ констатує, що «від любові до ненависті – лише один крок», то Господь Ісус Христос пропонує спочатку «зненавидіти» своїх рідних і близьких, щоб завдяки цьому, полюбивши Бога, тобто поставивши Його на належне перше місце у своєму житті, по-справжньому полюбити їх.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПоставити Бога на перше місце


Ваш коментар:

Попередній запис

Робити для Господа

«Істинну силу будь-якого суспільства видно з того, як воно ставиться до своїх найуразливіших членів… Антрополог Маргарет Мід під час лекцій ... Читати далі