Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть

З блаженством лагідних, тихих в органічному зв’язку перебуває блаженство миротворців. І лагідні, і миротворці – це ті самі люди, ті самі праведники. Тихий і лагідний – він же і є миротворець у широкому значенні цього слова, у ставленні до себе самого і до Бога. А миротворець у стислому значенні – це лагідний, який на основі свого внутрішнього миру приносить цей мир у людське суспільство. Такі люди тому й називаються миротворці, бо «творять мир».

Розглядаючи блаженство миротворців, зупинимося над питаннями:

  1. Біблійне трактування миру;
  2. Категорії миротворців;
  3. нагорода миротворцям.

Слово «мир» було дуже часто вживане, маючи дуже широке і глибоке значення. Сьогодні ми зазвичай вітаємося: Добридень! Здорові були! Щасти, Боже! Дай, Боже, здоров’я! Як ви маєтеся? Як почуваєтеся? тощо. Отже, предметом наших привітань чи прощальних побажань є добре поводження, добре здоров’я, добре наставлення душі й тіла.

У давнину, у біблійних часах, змістом поздоровлення було: «Мир вам! Мир дому цьому!». Тому це привітання було знане і практиковане від найдавніших часів. Його знайдемо в текстах Старого і Нового Заповітів, у Літургії, у молитвах. Сам Христос є тим, що має мир і творить мир. Він назвав блаженних миротворців синами Божими.

Єврейське слово «мир» – «шалом» у первісному значенні означає «бути цілковитим, завершеним» або «впевненим». Означає також добре жити. «Шалом» значить добробут, успіх, добре здоров’я. Мир-шалом – це добрі відносини між різними особами, родинами, народами, між чоловіком і жінкою, між людиною і Богом. У такому розумінні мир – це дар Божий, що його Бог дає народові, якщо він вірний Божій волі.

Мир – благословення Боже для праведника, тому побажання миру при зустрічі означало побажання, щоб сам Бог Своєю благодаттю був з людиною, яку поздоровляють. А тому, що це мирне ставлення Бога до людей нищить гріх і беззаконня, то Бог завжди бажає людині жити в мирі.

Слово «мир» набрало опісля ще й месіянського значення, коли юдеї були в неволі й «втратили мир з Богом». Тоді «мир» стає рівнозначним спасінню вибраного народу через Месію, Якого звуть «Начальником миру».

Мир – це спасіння, синонім відкуплення, примирення з Богом. Тому й Ангели співали над новонародженим «Начальником миру» Христом: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14). Тут мир – це спасіння, що прийшло на землю з приходом Ісуса Христа.

Посилаючи Апостолів проповідувати, Христос наказує їм: «Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому! І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться» (Лк. 10:5-6). Цей мир, що його можна прийняти або ні, – це прийняття або відкинення Самого Бога, Який приносить спасіння.

Цей Божий мир, тобто своє спасіння – це не мир, спокій, щастя цього світу; цей Божий мир людина осягає постійною боротьбою зі своїм себелюбством, мечем, навіть проти своїх найближчих.

Дужо часто в апостола Павла мир асоціюється зі самим Богом, Месією, Господом миру. Цей мир дає Бог через Ісуса Христа, а Христос є власне нашим примиренням з Богом через Свою смерть на хресті. Через єднання з Христом стаємо учасниками миру. Мир є плодом і даром Святого Духа. Мир концентрується і осягається в Христі. Христові учні, праведні християни живуть вже в добу миру, якщо лиш живуть із Христом і в Христі.

З біблійного поняття миру дізнаємося, хто є або хто може бути миротворцем. Миротворці є ті, що живуть у мирі з Богом, тобто вільні від гріха, цього руйнівника Божого миру в серцях людей. Миротворці є ті, що мають мир самі з собою, тобто люди, які вміють опановувати свій гнів, ненависть, заздрість. Це люди тихі й лагідні. Цей мир з самим собою осягається через святу війну, коли вживаємо «меч Христовий», тобто поборюємо своє себелюбство в усіх його проявах.

Миротворці, є також ті, що вміють мати мир з іншими людьми, вміють творити його серед свого оточення. Це значить, що миротворці – це люди сповнені любов’ю до свого брата чи сусіда, і навіть до свого противника і ворога. Це люди, які вміють забути про свої власні потреби, погляди, засади, окрім гріха, і пристосовують свою поведінку до потреб і поглядів інших людей, тобто вміють бути толерантними, вирозумілими і вибачливими. Такі миротворці стараються жити з усіма в згоді, уникають суперечок, непорозумінь, забувають про заподіяні їм кривди, не пориваються до гніву, опановують примхи і вибухи свого серця. Миротворці покірно визнають свої помилки і загладжують навіть давню ворожнечу.

Миротворцями є всі ті, що працюють над спасінням свого ближнього. Христос – миротворець, бо примирив людство з Богом, знищив гріх. Люди є миротворцями, коли працюють над знищенням гріха у світі й у душах людей.

Миротворцями є священики, що у святій Тайні Сповіді примирюють людські душі з Богом, і в розкаяні серця вливають не свій, а Божий мир прощення гріхів і Боже щастя. Такими Христовими миротворцями є ченці, праведні люди, що часто моляться і жертвують свої молитви за навернення грішників, за здійснення Божого Царства – володіння в душах людей. Таким чином вони надолужують Богові за тих людей, які не можуть дати ради в ділі їхнього власного спасіння.

Ось яке широке поле маємо ми для творення миру: найперше в самих собі, а також поза нами. Маємо дуже багато нагод бути й ставати миротворцями, набувати блаженство миротворців.

Спитаймо себе щиро, чи достатньо старалися ми про зріст і закріплення нашого миру з Богом, з самими собою і нашими ближніми?

Нагородою миротворців є ласка Божого синівства. Сини втішаються ласкою і любов’ю своїх батьків і стають також наслідниками і спадкоємцями їхнього майна. Так і діти Божі. Живуть вони на землі як справжні Його вибранці. На них спочиває печать богоподібності. Вони є нащадками Самого Бога, бо Бог є Бог миру і любови, Бог бо Сам є найпершим миротворцем.

Як колись над Йорданом і на горі Преображення залунав над головою Христа голос Небесного Отця: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!» – так ці слова лунають під час Хрещення над головою кожного нового послідовника Христового. Над нами, над головою кожного з нас лунає голос Божий: «Це син Мій любий, у ньому Я знаходжу Своє вподобання!». Але триватимуть ці Божі слова тоді, коли ми справді будемо Божими синами, будемо Божими миротворцями, коли будемо мати Божий мир у своєму серці, у своєму особистому житті, коли будемо цей мир Божий творити й поширювати у своєму оточенні.

Живемо в часах «жорстоких, як вовчиця». Живемо в добу ненависті, заколотів, бунтів, революцій, сутичок міждержавних, міжнародних, міжрасових, міжрелігійних, міжцерковних непорозумінь, ідеологій, систем, поглядів, уподобань.

Саме тепер Христове блаженство миротворців таке актуальне, коли кожний намагається промостити собі дорогу і шлях до щастя кулаком, ліктями, сваркою, бійкою, ненавистю, а подекуди й кулею в чоло супротивника.

Саме в наші жорстокі часи численних протистоянь Христос кличе нас усіх до блаженства миротворців, до своєрідного діалогу з ворожим нам світом. Не до поступливості чи компромісу святої правди, а до перемоги Христової любові, до примирення людей з Богом через любов і Божу толерантність, за якою тужить виголоднілий і спраглий світ.

Дорога до перемоги правди веде не так через дискусії, осудження, анафеми, клятви, як через мир, прощення, вибачення. Ось один приклад. Хлопчина, що його в гніві набив батько, і то без важкої провини, сів і плаче. Батько його потішає: «Я це зробив для твого добра, з любові». А дитина відповідає крізь сльози: «Я хочу дожити до того часу, коли підросту і віддячу й тобі любов’ю на любов!». Каже народна приповідка: «Бився турок з москалем над розбитим рискалем; за кавалок рискаля забив турок москаля!».

Отже, дорога до щастя – це дорога лагідних, опанованих, врівноважених людей, справжніх Божих миротворців.

Попередній запис

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони

Христові блаженства лунають світом, наче якісь парадокси. Христос хвалить тихість, смиренність, лагідність, вибачливість, називаючи ці чесноти джерелом людського щастя, а ... Читати далі

Наступний запис

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть

Христові блаженства дуже своєрідні щодо мови. Ісус у коротких висловах, у чітких поняттях та яскравих образах подає Свою науку про ... Читати далі