У тексті Біблії ми не знайдемо словосполучення “Страшний Суд”. Проте, у церковній традиції таким судом традиційно називають Друге Пришестя Христове, що провіщатиме кінець світу. У Писанні Друге пришестя називається “Днем судним” (Мф. 11:22), “днем Господнім” (2Пет. 3:10). Тема Другого Пришестя є невід’ємною частиною християнського віровчення. У Символі Віри, сформульованому ще в ІV ст. від Різдва Христового прямим текстом сповідується віра в Друге Пришестя Христове і здійснюваний Христом Суд: “І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця”. Такий сьомий член Символу Віри – центрального догматичного документу Церкви.
Страшний Суд – суд остаточний, загальний і праведний. Згідно з Писанням усі мертві воскреснуть, щоб прийти на цей суд. Там Бог не намагатиметься засудити грішника, але виправдати. Як пише святитель Феофан Затворник: “Господь і на Страшному Суді не шукатиме, як би засудити, а як би виправдати всіх. І виправдає всякого, аби хоч мала можливість була”. За словами преп. Ісака Сирійського Бог судить нас “не за законами справедливості, а за законами милосердя”.
Але це не привід для того, щоб розслабитися і самовпевнено сподіватися на благополучний результат, бо “усіх простять”. Питання не в прощенні Богом людини, а в здатності людини співіснувати з Богом. Душа померлого може сприйняти допомогу якщо тільки сама має щире бажання бути з Господом.
Який же образ Другого Пришестя і Суду?
Ісус Христос попереджає, що прийдуть багато обманщиків під Його ім’ям: “Бережіться, щоб ніхто не спокусив вас, бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять” (Мк. 13:5,6). Справжнє ж, Друге Пришестя станеться явним чином. Не образним, як вважають деякі релігійні течії, не духовним, а фізичним і буквальним: “Сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться. І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою” (Мк. 13:24-26). В іншому ж місці: “Як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського” (Мф. 24:27).
Образ Страшного Суду Священне Писання представляє нам в Євангелії від Матфея (див. Мф. 25:31-46).
Ми бачимо в цьому фрагменті розподіл грішників і праведників, після якого Господь випробовує людей на їх людинолюбство і ставлення один до одного. Це дуже важливий момент: мало формально бути християнином, ходити в храм, регулярно молитися. Необхідною умовою справжнього спілкування з Богом і спасіння є братерське ставлення до тих, хто має потребу, служіння людям тими дарами, які ми маємо. Тому спрадавна Церква займалася добродійною діяльністю. Таким чином християни дістають можливість прийняти участь у цих добрих справах і виконати заповіді Божі. Але мало формально відвідати хворого і дати гроші жебракові. Важливе при цьому розташування серця того, хто дає, його ставлення до цих людей. Для християнина має бути природним допомагати тим, хто має потребу (звичайно, це не означає необхідність піддаватися на різні маніпуляції).
Коли ж наступить Друге Пришестя? Священне Писання каже про це цілком конкретно: “Прийде ж день Господній, як тать уночі” (2Пет. 3:10), так само “Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один” (Мф.24:36). Іншими словами, ніхто окрім Бога не знає, про час настання кінця світу. Ця інформація прихована від людей для нашої ж користі: “Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде” (Мф. 24:42). У всі часи існування християнства були групи людей, які чекали кінця світу, чекали Антихриста (а чомусь не Христа) і в результаті впадали в масові істерії. Набагато розсудливіше було б спокійно готуватися до власної смерті, а не чекати кінця світу в якусь конкретну дату, через рік або десять років, бо людина може несподівано померти: “Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе” (Лк. 12:20), сказано було про багача, який вирішив, що в нього попереду довге життя, упродовж якого він збирався “їсти, пити і веселитися”. Вирішив, що може сам відміряти термін свого життя – і помилився.
Звичайно не варто закидати свої справи, сім’ю і навчання, бо вірогідності померти в будь-який момент немає. Необхідно просто пам’ятати, що життя дане нам як випробування, як шлях поступового духовного зростання, на якому ми не маємо права дати собі “духовний перепочинок” і вдатися до гріхів. Усе своє життя необхідно будувати згідно ієрархії, вершиною якої є Бог. У ній є місце і роботі, і навчанню і сім’ї і відпочинку, соціальне життя людини не є по своїй суті гріховним, якщо не вступає в протиріччя із заповідями.
Таким чином ми не знаємо, точний час Другого Пришестя, але Писання дає нам загальні ознаки, які будуть передувати тій події:
По-перше, проповідь християнства по всій землі, по всьому світу: “І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!” (Мф. 24:14).
По-друге, загальне послаблення християнської віри: “Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?” (Лк. 18:8). І озлоблення людей: “Знай же, що в останні дні настануть тяжкі часи. Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі‚ горді, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, неправедні, недружелюбні, непримиренні, нестримані, жорстокі, ненависники добра, наклепники, зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, що мають вигляд побожности, а сили її зреклися” (2Тим. 3:1-5).
По-третє – прихід Антихриста. Людини (саме людини) яка видає себе за Христа. Прихід Антихриста передуватиме приходу Христовому: “Нехай ніхто не спокусить вас ніяк: бо день той не прийде, поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі, який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме” (2Сол. 2:3,4). Антихрист буде переможений Христом – його “Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого. Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими, і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння” (2Сол. 2:8-10).
І в наш час існує немало людей, які оголосили себе другим втіленням Христовим, але всі ці люди, швидше божевільні або шахраї, а не передвісники Другого Пришестя. У книзі “Одкровення” св. Іоанна Богослова описується поява двох старців, які викриватимуть Антихриста і сповіщатимуть істину Божу (згідно деяких тлумачень – це Енох та Ілля, узяті на Небо минувши смерть, згідно інших тлумачень – це Мойсей і Ілля, які з’являлися Христу під час Його преображення). Після свого свідоцтва вони будуть убиті, але через три дні воскреснуть і вознесуться на Небо. Такі ознаки, що провіщають кінець світу і Страшний Суд.
Для людей слабо знайомих з християнською вірою, тема Страшного Суду і Кінця Світу є найпривабливішою. З одного боку вона зачаровує своєю величчю і важливістю, а з другого вона здається віддаленою і особисто нас не стосується. У цьому полягає помилка багатьох людей, які шукають сенс життя і хвилюються про долю світу: цілком можливо вони і не застануть Друге Пришестя під час свого життя – але смерть все одно чекає на кожного. Та особиста смерть не здається такою грандіозною і широкомасштабною подією, але це головний підсумок усього, конкретно нашого життя. Тому розумніше турбуватися про свою власну кончину, ніж про кінець всього світу.
За матеріалами сайту http://skorbim.com
