25:19-26:35 – Народження Якова, діяння Ісака

Історія Якова в 25:19-36:43

Наступний великий блок оповідань зосереджено на тому, як Яків, молодший син Ісака, став спадкоємцем обіцянки, даної Аврааму та яким чином він отримав свою велику родину, що пізніше стала основою дванадцяти племен Ізраїлю. Це сповнений пригод переказ із безліччю дивовижних поворотів, які висвітлюють приховані способи Бога керувати подіями історії. Значну увагу тут приділено деталям патріярших шлюбів з Рахіль та Лією й заплутаним стосункам споріднености його дітей. Це було особливо важливо для стародавніх людей, де кровні узи та племінні зв’язки були життєво важливими соціяльними реаліями.

Як у випадку з Авраамовими оповідями, у підґрунті наявного драматичного сюжету – багато давніших циклів історій, що належали до ізраїльської усної традиції. Читач знайде тут суміш етнологічних легенд (історій, що певним чином пояснюють причину назви місця або чому його вважають святинею тощо), генеалогічні списки племен, культові тексти про оригінальні події, що стоять за різноманітними святинями, та племінні саги про діяння великих предків. Багато цих історій включають конфлікти між групами: пастухами та мисливцями, ізраїльтянами та едомітами, ізраїльтянами та арамейцями, родами Рахілі та родами Лії. Автори майстерно використали усе це, щоби показати: Бог одних обдаровує більше, а інших менше та підтвердити, що в Божому плані стосовно обітниці, навіть підступ та обман можуть повернутись добром. Водночас переконання в справедливій відплаті за кожне заподіяне зло накопичується систематично. Уже знайомі нам богословські теми доповнюють й інші: продовжене божественне благословення, відновлення союзу з наступним поколінням, обіцянка подарувати сина тепер розширилась до цілого покоління та володіння землі ханаанської, що стане в майбутньому істинним домом для Ізраїлю.

Сам Ісак відіграє дуже незначну роль у цій серії історій, достоту як і в Авраамових. Насправді не існує розвиненого циклу матеріялів про Ісака, окрім декількох незалежних оповідей у главах 24 та 26. Здається, що традиції Ісака можуть бути найдавнішими з усіх, проте їх увібрали в себе або й цілковито замінили більш живі цикли Авраама та Якова. Глави 25-36 правильно називаються «циклом Якова», оскільки фінальна група в главах 37-50 отримала назву «цикл Йосипа», проте біблійні редактори Буття дотримувалися стандартної традиційної формули перелічення обіцянок «Аврааму, Ісаку та Якову» (Бут. 50:25, Вих. 3:6,15,16; 4:5; 6:3), завершуючи кожен із блоків повідомленням про смерть попереднього патріярха. Таким чином Бут. 35:29 приносить блок про Якова ближче до повідомлення про смерть його батька Ісака, а 49:33 завершує цикл Йосипа звісткою про смерть Якова.

25:19-34 – Народження Якова та Ісава

Редактори позначають новий початок оголошенням toledot Ісака. Завершиться він смертю Ісака в Бут. 35:29. Особлива природа оповіді позначена натяками, що Бог відповів на молитви Ісака та Ревеки у важливій святині. Це схоже на сцену з Анною, матір’ю пророка Самуїла, яка молилась про народження дитини в Шіло в 1Сам. Описи двох народжених хлопчиків мають дуже давнє коріння: Ісав – рудий та волохатий (гра слів щодо народу еломітів, адже рудий у єврейській мові ‘adom, а волохатий – sear, що близьке за звучанням Сеіру, іншого імени Едому), тоді як Яків гладенький та вже підступний, бо тримав брата за п’яту (ім’я Яків означає «Господь захищає», проте звучить як aqueb, себто «п’ята» або «зігнута» річ). Один – мисливець та грубий, інший – пастух, кмітливий, дещо честолюбний. Ми вже не спроможні зауважити тут стародавній племінний гумор чи дух суперництва, висловлені в цій грі слів.

26:1-35 – Діяння Ісака

Тут історія Якова обривається й відновлюється в главі 27:1. Переривають її сім коротких оповідей про час, коли Ісак жив у пустелі Негев, а доповнює коротке повідомлення про Ісава у віршах 34-35. Ці історії походять з іншого циклу, ніж матеріяли про Якова в главах 25-36 й зосереджуються здебільшого на легендах про певні криниці в околицях Версавії (Беер-Шеви). Усі сім епізодів припускають напівкочове життя пастухів, які обробляють землю й час від часу торгують із навколишніми містами.

(1) Вірші 1-5 встановлюють паралелі між діяннями Авраама та Ісака. Голод у 12:10 погнав Авраама до Єгипту, проте Ісаку наказано не покидати обіцяної землі. Натомість він повторює іншу подію з Авраамового життя – подорож до Герару (див. глава 10). (2) Вірші 6-11 паралельні попереднім оповідям про те, як Авраам наразив Сару на небезпеку, назвавши її своєю сестрою перед правителем, що хотів Сару собі за жінку. Жодної богословської уваги тут не приділяється моральному аспекту провини ані Авімелеха, ані Ісака, й це може свідчити про те, що наявна версія ближча до оригінальної простої форми легенди. Той факт, що майже ідентичні ситуації повторюються тричі (12:10-20; 20:1-18; 26:6-11), підкреслює, наскільки важливим це є для автора як урок того, що керівна рука Бога виконає обіцянку, незважаючи на недалекоглядність самих предків. (3) вірші 12-14 зазначають, що великий добробут Ісака, як і Авраама, підтвердили Боже благословення (пор. 13:2). Стократний урожай у вірші 12 як символ успіху присутній і в притчах Ісуса в Новому Заповіті (Мр. 4:8). (4) Вірші 14-16 повторюють базовий епізод у 21:25 про Авраама та криниці: Ісак унаслідував Авраамове благословення. (5) Вірші 17-22 відображають боротьбу за землю та права на воду й завершуються тим, що Ісак добивається своїх прав на власне місце. (6) Вірші 23-25 є богословським запевненням обіцянки Авраамові. (7) Вірші 26-33 також поєднують Авраама та Ісака через Версавію, а також взаємна присяга між Ісаком та Авімелехом. Назва Сітна вказує на Версавію «криницю клятви» (а не «криниця сімох» 21:31). (8) Вірші 34-35 додано, аби приготувати нас до наступної відмови від Ісава в 27:46.

Попередній запис

22:1-25:18 – Жертвоприношення Ісака, смерть Авраама

22:1-19 – Жертвоприношення Ісака Історія жертвування єдиного сина насправді є черговою перевіркою праведности Авраама перед Богом. Це є кульмінацією усього ... Читати далі

Наступний запис

27:1-30:24 – Благословення Якова, його служіння в Лавана

27:1-45 – Яків підступно отримує благословення У майстерному драматичному оповіданні розгортається історія становлення Якова від наймолодшого сина до наслідника благословення ... Читати далі