Особливо ясно це видно у випадку з Валаамом. Він був великим пророком не хибного бога, а Ягве, істинного Господа, Якому ми служимо. Його пророче служіння було таким сильним, що про нього почули усі царі. Одним з них був Балак, цар Моава і Мідії.
Жителі Моава і Мідії були нажахані, бо Ізраїль щойно виграв битву з одним з наймогутніших народів у світі, а саме з Єгиптом. Тепер ізраїльтяни зупинилися табором на рівнинах Моава. Люди Моава казали, якщо ізраїльтяни так швидко покінчили з Єгиптом, то в Моава не залишається жодної надії. Страх швидко поширювався по всій землі і досяг царського палацу.
У царя виник план. Він розумів, що усе, що благословить великий пророк Валаам, буде благословенне, і усе, що він прокляне, буде прокляте. Він відправив знатних людей з щедрими дарами до Валаама і благав його повернутися разом з посланцями, щоб встати поряд з царем і з висот Моава проклясти Ізраїль.
Валаам зацікавився пропозицією. Він сказав їм: «Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене» (Чис. 22:8). Його відповідь можна порівняти із словами багатьох вірних сьогодні: «Дозвольте мені помолитися про це питання і почути, що скаже мені Господь».
Господь явився Валааму і запитав: «Хто ці люди з тобою?» Іншими словами: «Навіщо тобі взагалі треба молитися про це? Ці люди не вступали в заповіт зі Мною, і вони просять тебе проклясти Мій народ, з яким Я перебуваю в заповіті! Навіщо ти взагалі ставиш Мені питання?»
Цю ж істину повинні знати і ми з вами сьогодні. Існують речі, про які нам навіть молитися не слід! Ми вже заздалегідь повинні знати Божу відповідь, ще перш ніж ставити Йому подібні питання. Мені не подобається, коли мої сини-підлітки підходять до мене і просять про те, що я давно і назавжди їм заборонив. «Навіщо вони запитують?» – бурчу я про себе, повторюючи категоричну відповідь, яку глибоко усередині себе вони і чекали почути. Вони запитують, бо моє слово для них закон або обмеження в цій сфері життя.
Повертаючись до Валаама, можу здогадатися, що запропонована йому нагорода і положення, яке він міг би зайняти серед народу Моава і Мідії, були дійсно принадними. Невже прагнення до грошей і почестей засліплять Валаама і не дадуть йому міркувати розсудливо?
Милосердний Бог, напевно, думав: «Гаразд, Валааме, оскільки ти нічого не зрозумів або не хочеш зрозуміти, Я дуже ясно покажу тобі Мою волю». Потім Він сказав: «Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!» (в. 12). Тепер тобі зрозуміло? Я давно зрозумів, що коли Бог говорить, Його слова завжди ясні, зрозумілі і недвозначні. Це ми зазвичай схильні усе затуманювати і ускладнювати.
Валаам покорився і на наступний ранок відіслав гостей, сказавши їм: «Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами» (в. 13). І хоча він покорився, у його голосі можна було почути легку прикрість, особливо в словах «відмовив Господь». Уявіть собі наступну картинку: симпатичний хлопчина, що користується успіхом, але з поганою репутацією, запросив дівчинку-підлітка на дискотеку. Вона задоволена тим, що він звернув на неї увагу, і благає свого батька відпустити її. З почуття любові і боргу батько дуже тактовно, але твердо відхиляє її прохання. Вона засмучена і повідомляє хлопчині: «Я не можу піти, батьки не хочуть мене відпустити». Насправді вона каже: «Мої батьки кажуть «ні», але якби я могла, я б сказала «так»». Вона не йде тільки тому, що батьки не дали згоди. Вона хоче піти, але заборона батьків не дозволяє їй задовольнити її хтиве бажання. На жаль, якщо вона не зрозуміє стан серця своїх батьків, вона рано чи пізно знайде можливість піти разом з цим хлопчиною, і усе це, швидше за все, закінчиться плачевно.
У Валаама було нездорове ставлення до грошей. Він був поневолений похіттю. Він бажав би, щоб його статус став вищим, а майно більшим. Він послухався, але з небажанням. Боже слово було для нього обмеженням, а не радістю, оскільки він не міг отримати того, чого бажав насправді.
Зваблювання власною пожадливістю
Старійшини Моава і Мідії повернулися до царя і доповіли: «Відмовив Валаам піти з нами». Але царя це не зупинило. Він тут же послав ще знатніших і родовитіших людей з обіцянкою почестей і ще багатшими подарунками.
Навіщо Балак робив це? Гадаю, до цього його підштовхували демонічні сили. Чому я так кажу? Річ у тім, що Біблія пояснює: «Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною» (Як. 1:14). Зверніть увагу на два моменти. По-перше, слова власна пожадливість. Будь-яке сильне бажання, яке нас охоплює і яке суперечить Божій волі, – це пожадливість, похіть, а значить, ідолопоклонство. По-друге, слово спокушатися. Це прерогатива ворога – саме він спокушає. Зверніть увагу, неможливо спокуситися тим, чого не бажаєш. Якщо ви запропонуєте парафіянам у церкві сильнодіючий наркотик, обіцяючи людям блаженство, практично усі, ні секунди не коливаючись, категорично відмовляться від цієї пропозиції. Чому? У них не буде анінайменшого бажання узяти його. Неможливо спокуситися тим, чого не хочеш. Проте можна все ж спокуситися тими бажаннями, які ви не відправили на Хрест. Ми спокушаємося тим, чого ми домагаємося або, іншими словами, чого ми сильно бажаємо.
Ворог знав, що цей пророк любив гроші, шанування, і тому спонукав нечестивого царя послати інших людей з більшими дарами. Нові представники мали повноваження запропонувати Валааму усе, чого б він не побажав. Вони передали Валааму слова царя: «Все, що скажеш мені, зроблю». Ось це пропозиція! Одна справа, отримати те, що є, але може, чого немає у твого сусіда, і зовсім інша – отримати пропозицію від царя попросити чого тільки не побажаєш, особливо якщо твоя слабкість міститься в зоні дії сили царя. Але послухайте, що відповів Валаам: «Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику» (Чис. 22:18).
Багатьом міг би сподобатися Валаамів послух. Проте ми знову чуємо ретельно підібрані слова, бо він каже «не зможу». І знову на шляху виконання його істинних бажань стоїть перешкода у вигляді волі Господньої. Валаам знав те, що знають багато людей, які сьогодні відвідують церкву. Неможливо навмисно переступити волю Божу і продовжувати отримувати благословення. Він також знав те, що знає приблизно половина сучасних вірних: тих, хто свідомо переступає Божу волю чекає покарання. Проте іноді саме такої інформації буває достатньо, щоб привести людину до біди, оскільки, не маючи можливості отримати бажане по волі Божій, ви почнете шукати обхідні шляхи для отримання того ж самого нібито відповідно до Його волі. Як на приклад подивимося на випадок з Валаамом: «А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені» (Чис. 22:19).
Ви чуєте це? «Що ще Господь буде говорити мені»? Можливо, він думав, що багатші подарунки зможуть змінити рішення Бога? Чи він вважав, що перша заборона Господа була пов’язана з Його очікуванням ще цінніших подарунків для Валаама?
Навіщо йому знову треба було молитися про цих людей? Бачте, він все ще намагається знайти спосіб отримати те, чого йому так хочеться. Його пристрасне бажання затьмарює здатність мислити розсудливо. Зараз він вже нічим не відрізняється від тієї дівчинки-підлітка, яка благає батьків відпустити її погуляти з хлопчиною, що користується успіхом. Валаам упертий і непокірний, він не бажає виконувати Божу волю з радістю, бо воля Господня суперечить бажанням його хтивого серця. Чи, можливо, серця ідолопоклонного? Писання підтверджує мою поправку: «Бо непокірливість як гріх ворожбитства» (1Сам. 15:23). Послухайте, що відповідає Бог Валааму: «І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш» (Чис. 22:20).
Посланці прийшли за Валаамом, бо вони сподівалися, що він піде з ними. Значить, по суті, Бог каже: «Коли ці люди покличуть тебе, йди, але ти повинен робити тільки те, що Я скажу тобі». Можливо, ми все ж помилялися у своїй оцінці того, що відбувається? Зверніть увагу, тут не сказано: «І прийшов диявол до Валааму вночі і сказав йому: встань, піди з ними». Там також не сказано: «І прийшов дух брехливий до Валааму вночі і сказав…». Я, звичайно, жартую, але, враховуючи те, що тепер Бог дозволяє Валааму йти, можна припустити, що Він дійсно приготував для нього ще більшу кількість грошей.
