Є спосіб уникнути подібного самообману, і знову-таки він полягає в страху Божому. Коли ми боїмося Бога, ми приходимо до Нього із спустошеним серцем, готові вислухати Його слова повчання або виправлення. Ми не покладаємося на власне розуміння або егоїстичні бажання, але пристрасно бажаємо виконати лише Його волю.
Наближення до Господа зі своїм сильними бажаннями, що не відповідають Його волі, яку Він вже відкрив нам, можна назвати найбезглуздішою і найнебезпечнішою справою. Це приведе людину до наступного рівня самообману. Цей рівень самообману полягає в тому, що Бог дійсно дає нам або дозволяє нам отримати все те, що ми в Нього просимо: «І було мені слово Господнє таке: Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?» (Єз. 14:2,3).
Господь засумував, бо Його народ прийшов до Нього з проханням вказати шлях, яким слідувати, отримати від Нього пораду або мудрість, але в їх серцях були приховані ідоли. Неясно, чи розуміли люди, що їх серця нечисті перед Господом, або ж істина була прихована від їх очей. Віра в ідоли примушувала їх спотикатися і впадати в нечестя. Єврейське слово «нечестя» – це awon, і означає воно усвідомлене або неусвідомлене порушення Божої волі.
Зверніть увагу, Бог не сказав, що вони поставили ідолів у себе у дворі або в кімнатах і будинках. Ідолопоклонство укоренилося в самих їх серцях. Пам’ятайте, ідолопоклонство не обмежується тим, що людина закликає ім’я хибного бога. Як вже було сказано, ідолопоклонство також є формування в серці своєму спотвореного образу Божого і зведення істинного Бога до рівня придуманого ідола, який повинен давати нам усе, чого ми не побажаємо. Корінь всякого ідолопоклонства ми знаходимо в похоті. Новий Заповіт стверджує: «Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження» (Кол. 3:5).
У Посланні до Ефесян (5:5) Павло знову згадує про зажерливого, який є ідолянином. Очевидно, що ідолопоклонство означає похіть, тому давайте знайдемо визначення поняттю похіть. Вебстер пояснює, що це «сильне бажання придбати і мати певні речі». Я просив Господа в молитві дати визначення цьому слову. Він відповів мені так: «Похіть – це прагнення до надбання».
Це визначення не обмежується бажанням отримати тільки гроші. Сюди входить майно, статус у суспільстві, комфорт, схвалення з боку інших людей, задоволення, влада, сексуальна розбещеність і т. д. Похіть – це стан, в який ми потрапляємо, якщо ми невдоволені тим, що маємо. Ми прагнемо мати ще і ще, бо нам бракує миру чи спокою в тому, що Бог дає нам. Усвідомлено або неусвідомлено ми опираємося Його планам і задумам на наше життя. З цієї причини нам кажуть: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євр. 13:5). Коли ми дійсно віримо, що «радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй» (Пс. 16:11), то ми не станемо шукати задоволення поза Його присутністю або без Його планів на наше життя.
Похіть мешкає посеред невдоволення і занепокоєння і живиться легковажними бажаннями. Саме це можна сказати про синів Ізраїльських, коли вони вийшли з Єгипту. Вони постійно бажали того, що, як їм здавалося, було для них найкращим, хоча Бог явив їм Свою волю. Їм не подобався шлях, яким Бог бажав вести їх, щоб підготувати до життя в землі обітованій. Вони скаржилися на умови життя, на брак води, їжі і т. д. Їм бракувало священного страху, і тому серця їх стали ґрунтом, готовим для виникнення в них похоті. Коли Бог явив їм Себе, вони поквапилися сховатися від Його присутності, щоб приховати від Нього істину про таємне своє прагнення до задоволень, яке вони підносили над бажаннями Самого Бога.
Коли Господь усамітнився з Мойсеєм, народ створив Бога в образі того, хто міг виконати їх хтиві бажання. Цікаво зауважити той факт, що усе оберталося в них навколо золота. Їх любов до грошей була настільки очевидна, що вони явно не знаходили благочестивого достатку в Його волі. Вони діяли в густому тумані самообману.
До речі сказати, похіть є коренем інших видів ідолопоклонства. Усі люди створені з вродженим бажанням поклонятися Богові. Проте багато хто з них не хоче підкорятися істинному Творцеві. Тому вони йдуть до хибних богів. Але звідки беруться хибні боги? Їх створює людина. Людина поклоняється хибному богові, який дає їй те, чого вона хоче. І корінь проблеми тут – знову похіть.
Так чи інакше, які б форми не приймали ідоли, вони стають для людини джерелом її задоволення. Вони займають місце, яке за правом належить тільки Богові. Ідол служить джерелом щастя, комфорту, миру, забезпечення і т. ін. Бог каже: «Не зробите собі божків та ідола» (Лев. 26:1). Ми самі творимо собі кумирів. Ідол – це все те, що ми ставимо у своєму житті вище Бога. Це те, що ми любимо, чому довіряємо, слухаємо або бажаємо більше, ніж Господа. Ідол – це той, у кому ми черпаємо свої сили, або, навпаки, – той, кому ми віддаємо свої сили. Вірний втягується в ідолопоклонство, коли його серце наповнюється невдоволенням і він шукає собі задоволення поза Божою волею на своє життя. І знову-таки в результаті цього виникає похіть.
Відповідь відповідно до похоті
Повертаючись до Божих слів, сказаним Ним через Єзекіїля, ми бачимо, що Бог засмучується про те, що Його люди приходять до Нього по допомогу з ідолами в серці. Вони хочуть, щоб Бог задовольнив їх егоїстичні бажання, але вони не прагнуть пізнати Його волю. Ця ситуація не сильно відрізняється від становища, в яке потрапляють підлітки, які не бажають дослухатися до мудрої батьківської поради, але хочуть лише, щоб батьки не намагалися перешкоджати їх ідеям і планам. Вони не розуміють, що батьки мають мудрість і досвід і хочуть для них найкращого.
Бог дав Єзекіїлю витверезну і тривожну відповідь. Найбільш недвозначним чином Він сказав пророкові, що «кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце… тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків» (Єз. 14:4). Тобто, іншими словами, Божа відповідь має наступний сенс: «Я, Господь, дам йому відповідь відповідно до його хтивих бажань».
