Ми часто чуємо проповіді, в яких йде мова, що якщо ми приймаємо Його, ми стаємо Його друзями. Сподіваюся, тепер ви зрозуміли, що Бог не може легковажно і бездумно назвати будь-кого з людей Своїм другом. Одного разу, коли я молився, Він звернувся до мене: «Запитай Мій народ, чи хочуть вони, щоб Я був би також вірний їм, як вони вірні Мені?» Ісус прийшов на Землю не для того, щоб кожен міг вступити в «Клуб народжених згори людей». Він шукає дружби з людьми, які люблять Його так, як Він полюбив їх, і тільки так ми можемо набути Його дружби. Він Сам підтвердив цю істину: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Ів. 15:14).
Існують певні умови, які Ісус пред’являє до дружби. Він не каже: «Ви друзі Мої, якщо вірите, що Я є Христос». Він, як бачимо, каже: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую». У цьому розділі ми вже говорили про те, що сила і здатність виконувати те, що Він заповідав, полягає в страху Господньому.
Ісус сказав про це після того, як Юда Іскаріотський пішов, щоб зрадити Його. Якщо ми прочитаємо наступний вірш, ми побачимо, що Ісус звертався до одинадцяти учнів: «Я вже більше не буду рабами вас звати» (Ів. 15:15). Він сказав: «Я більше не буду», а це означає, що був час, коли Він дивився на них як на слуг, а тепер вони перейшли на новий рівень взаємин. Після цього твердження Він каже: «Бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об’явив усе те, що почув від Мого Отця» (Ів. 15:15).
Зверніть увагу, друзі Господні знають, що Він робить. Вони знають Його шляхи! Чому їх назвали друзями тепер, а не на початку їх взаємин? Річ у тім, що вони справою довели свою вірність і послух, бо пішли за Ним і пройшли через важкі випробування і перевірку, разом пережили радість чудес і знамень і усього доброго, що було зроблено. Їх вірність була доведена їх послухом.
Ісусове твердження поширюється на всіх, хто закликає Його ім’я: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую». Зверніть увагу, Він ясно сказав, що дружбою буде удостоєний той, хто кориться Йому. У Псалмах є багато віршів, в яких говориться про найбільші милості і благословення, які Бог приготував для тих, хто боїться Його. Чому Бог не всякого називає Своїм другом? Думаю, щоб захистити нас від небезпечного панібратства. Пам’ятаєте синів Ааронових і Боже попередження до Аарона після їх смерті: «Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений».
Те ж саме описується і в Новому Заповіті, коли один чоловік з дружиною увійшли до присутності святого Бога з легковажною фамільярністю. Вони померли тут же, у Його присутності (див. Дії 5:1-11). «І обгорнув страх великий всю Церкву», коли вірні зрозуміли, наскільки серйозна відсутність поваги до Бога. І знову: «Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений».
Минулого року я відкрив дивний секрет. Під час молитви я став утримуватися від слів і просто думав про велич і дивовижну славу мого Отця. Я роздумував про прекрасну і вражаючу перемогу, яку Ісус здобув для того, щоб придбати мене для Себе. Я роздумував про Його благоліпний Дух і про те, що Він вибрав мене для спілкування і перебування із Собою. Як усе це незбагненно і вражаюче!
Під час таких роздумів я виявив, що мені не треба було вимовляти слова для того, щоб мене охоплювала з усіх боків присутність Господня. Уражений тим, що можна так легко увійти до Його присутності, я запитав про це Духа Святого. Він заговорив до мого серця: «Сину, що Ісус велів Своїм учням робити, коли учив їх молитися?» Я процитував Господню молитву: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє». Я був уражений і закричав від радості: «Ось воно, ось воно!» Ми повинні передусім, із самого початку святити Його, тобто шанувати Його святим: «Нехай святиться Ім’я Твоє!» Ми повинні вступати в Його присутність за допомогою священного Його шанування! Скільки років я вимовляв цю молитву, не усвідомлюючи, що насправді казав нам у ній Ісус!
Ключ до життєвих скарбів
Страх Господній – це ключ до близькості з Богом і основа усього життя. Ісая каже нам: «Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його» (Іс. 33:5,6).
Страх Господній відкриває скарбницю спасіння, мудрості і знання. Чому? Бо це основа близькості до Бога і на цій підставі відкриваються Його скарби. Разом з любов’ю Божою він є основою життя. Ми не можемо по-справжньому любити Бога і радіти близькості з Ним, якщо ми не маємо страху Божого.
