Обдурені люди утішають себе знанням про Бога, Якого вони по суті не знають.
Страх Господній – ця основа нашої близькості з Богом. Ця істина стає зрозумілою із самого початку Книги Приповістей. Ми читаємо: «Страх Господній – початок премудрости» (Пр. 1:7). Якої премудрості? Автор Приповістей пояснює це так: «Якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму, якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Пр. 2:1-5).
У Словнику біблійних термінів слово пізнання пояснюється, як «інформація про людину, що має на увазі наявність взаємин з нею». У Тлумачному словнику Вайна слово пізнання припускає «наявність практичного і близького з Ним (Богом) знайомства». Далі в Словнику сказано, що слово пізнання має на увазі «безперечну паралель між пізнанням Бога і страхом перед Ним».
З попереднього тексту ви зрозуміли, що страх Господній проявляється у високому шануванні Його заповідей. Шанування Його заповідей означає уважне прислухання до Його Слова з усією готовністю коритися Йому, незалежно від обставин. Люди, які не мають священного страху Божого, не можуть сподіватися на близьке спілкування з Богом, бо Яків каже, що такі люди «себе самих обманюють» (Як. 1:22). Такі люди знають Його волю, але не виконують її. Обман – страшна річ, бо обдурені люди думають, що з ними все гаразд, коли насправді це не так. Обдурені люди утішають себе знанням про Бога, Якого вони по суті не знають.
Спотворений образ Господній
Без страху Господнього ми насправді не знаємо Бога. У подібному випадку в нас у душі або в нашій уяві формується спотворений образ. І навіть якщо ми при цьому сповідуємо спілкування з Ним або шануємо Його і поклоняємося Йому лише вустами, наше серце далеке від Нього, а наше життя не відповідає Його бажанням. Це можна бачити на прикладі з Ізраїлем.
Як ми вже говорили в попередніх розділах, Мойсей привів свій народ до гори Сінай, щоб привести його до Бога, але «став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог» (Вих. 20:21). Як це сумно, що вони так і не змогли зважитися на цю дивовижну і приголомшливу зустріч з Богом. Хто знає, що могло б статися в результаті цього? У них була можливість почути Його слова, сказані Ним Самим! Але, як ми вже казали, вони не захотіли увійти до Його присутності, в їх серцях не було страху Божого, тому вони не дотримували Його заповіді (див. Втор. 5:29).
Розчарований, Бог призначив посередника між Собою і народом. Він звернувся до Мойсея: «Зійди, а потім вийди ти й Аарон» (Вих. 19:24). Бог призвав до себе Мойсея і Аарона як посередників. Вони повинні були слухати слова Божі і передавати їх народу, а відповідь людей, у свою чергу, доносити до Бога. Усе це докорінно відрізнялося від спочатку задуманої Богом близькості з людьми.
Ми продовжуємо читати Книгу Вихід і бачимо, що Мойсей знову зійшов до Бога на гору, а Аарон повернувся в табір. Схоже, він почав підійматися в гору, але чомусь опинився в таборі. Чому? Бо він почував себе набагато затишніше в присутності людей, ніж у присутності Божій. Йому бракувало страху Господнього. Аарон боявся більше людей, а не Бога, тому він вважав за краще служити людям. Він дав людям те, що вони просили, причому дуже швидко.
Мойсей перебуває на горі ось вже майже сорок днів, і ми читаємо: «І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому» (Вих. 32:1).
В Аарона був дар лідера, а цьому дару властиві певні риси, наприклад, здатність притягувати до себе людей, як магнітом. Завдяки цьому дару людина притягуватиме до себе людей у будь-якому випадку, і не важливо, чи перебуває обдарований лідер з Богом чи ні. Цим пояснюється той факт, що у вас може бути церква, яка налічує тисячі людей, але на служіннях немає присутності Божої, і Його бажання виявлені там у спотвореному вигляді. Дуже часто лідер, якому бракує страху Божого, використовує Богом дані таланти для того, щоб виконувати бажання людей, але не Божі бажання.
Люди стали просити Аарона: «Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей,… ми не знаємо, що сталось йому». Зверніть увагу, вони не сказали, «бо з Богом… ми не знаємо, що сталось йому». Вони не стали заперечувати Бога, вони просто визнали непридатним Мойсея.
