Мойсей дав ясно зрозуміти: саме страх Божий утримує нас від гріха, а гріх відділяє нас від спілкування з Богом. Господь сказав людям, що вступили з Ним у заповіт: «Переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас» (Іс. 59:2). Зверніть увагу, Він сказав, що наші гріхи відокремили нас від Нього, а не Його від нас. Коли Бог каже це, Він говорить про Свій народ, а не про язичників. Це ми відділяємо себе від близькості з Богом, і причина цього полягає у відсутності священного страху перед Ним.
На відміну від людини, яка відчуває жах перед Богом, людині, що боїться Його, нічого приховувати. Вона знає, що її життя як відкрита книга перед Господом. Вона ставить бажання Бога над усе інше. Божа воля значить для неї більше, ніж друзі, сім’я і навіть бажання власної душі. Така людина розуміє, що немає нічого кращого, немає іншого спрямування, що більше задовольняє її, ніж покора Богові. Вона зрікається від себе, бере свій хрест і йде за Ісусом. Вона живе для Бога.
Така характеристика життя Мойсея. Він боявся Бога. Ізраїль не боявся. Ізраїльтяни високо цінували власні бажання, потреби і комфорт, звеличуючи їх над тим, чого хотів Бог. Вони не довіряли Йому, хоча постійно казали, що довіряють. Вони постійно сумнівалися в Ньому, хоча сповідували протилежне ставлення. Вони не цінували Його Слова, Його бажання і веління і не ставили їх над усе, бо не боялися Бога. Вони ніколи по-справжньому не любили Бога. Чому? Бо вони ніколи не відчували істинного одкровення Його. От чому вони відступили від Його присутності. Для них було що приховувати від світла Його присутності. Вони знали, що настане час, коли це світло змусить їх розібратися з усіма питаннями і вибрати нарешті, кому вони служитимуть.
Коли Ізраїль відступив від гори Сінай, де спостерігалася Божа присутність, Мойсей, навпаки, присунувся туди ближче. Йому довелося сказати Господові, що ті самі люди, яких Він так могутньо і дивовижним чином звільнив від рабства і привів до Себе, не хочуть наближатися до Нього. Мойсей боявся цього моменту, але Бог знав усе і здивував Мойсея Своєю відповіддю: «Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли» (Втор. 5:28).
Уявляю, який шок пережив Мойсей, почувши ці слова! Він не лише здивувався тому, що Бог знає усі слова, які вимовили люди (хіба не дивно, як часто ми забуваємо, що Бог знає усе), але найбільш вражаючим для нього було те, що ізраїльтяни, на Божу думку, були праві у своїх словах. Тоді Мойсей запитав, чому вони не можуть підійти ближче до Бога.
У Божій відповіді, коли Він пояснював Мойсеєві, чому народ не може наблизитися до Нього, можна було почути печаль: «О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні» (Втор. 5:29).
Цією відповіддю Бог прояснив два моменти. По-перше, абсолютно неможливо наблизитися до Бога, якщо бракує священного страху. І, по-друге, свідоцтвом наявності такого страху буде покора і виконання Його велінь. Ізраїльтяни уміли говорити і прикидатися, але в їх серцях не було страху Божого. Усе і завжди починається з серця і проявляється в поведінці людини!
Потім Господь вимовив одну з найтрагічніших заяв з наведених у Старому Заповіті. Він передав це послання через Мойсея Своєму народу: «Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!» (Втор. 5:30).
Боже серце, мабуть, було розбите, і Мойсей теж відчував тяжкість на душі, коли він повернувся до народу. Я теж відчуваю у своїх грудях цю тяжкість. Бог вивів їх з Єгипту з однієї причини – щоб наблизити їх до Себе, – але вони нічого не зрозуміли (див. Вих. 19:4). Це велике позбавлення було Його божественною метою. Але коли в народу з’явилася найбільша можливість отримати Його одкровення, вони відступили геть. Вони не захотіли увійти до Його присутності, бо не боялися Його. Вони повернулися у свої намети і залишилися поза Його присутністю, не чуючи Його голосу. Він запропонував їм близькість, але за власним вибором вони не захотіли набути її.
Дружба з Богом
З іншого боку, послухайте слова Божі, які Він сказав Мойсеєві після того, як Він відправив людей до наметів: «А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони» (Втор. 5:31).
Ось так! «Стій тут зо Мною, і Я буду промовляти…». Уявляєте собі, яка радість! Який незрівнянний привілей! Мойсея запросили залишитися і послухати Боже серце! Не може бути нічого кращого в усьому Всесвіті! Отримати запрошення залишитися в присутності Того, Хто нескінченний у любові, мудрості, пізнанні і силі. Стояти поряд з Тим, Кого обожнюють усі небеса і до Кого прагне усе творіння. Мойсей отримав таке запрошення!
Мойсей мав страх Божий, а тому міг радіти близьким з Ним стосункам. Ми знаходимо свідоцтво цьому в словах Псалма: «Він дороги Свої об’явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим» (Пс. 103:7). Мойсей нерідко знав, що робитиме Бог заздалегідь, ще до того, як ці події відбувалися в реальності, тому що Бог ділився помислами Свого серця з Мойсеєм, оскільки той залишався поруч з місцем, до якого народ Ізраїльський не міг підійти близько.
Ізраїль знав Бога за Його відповіді на їх молитви. Вони не знали Його мотивів, бажань, планів та інших глибин Його серця. Вони бачили, що Він робить, але ніколи не могли зрозуміти, чому Він це робить. Мойсей знав Його за тими словами, які він чув у сокровенному місці. Ось один з моїх улюблених біблійних віршів: «Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм» (Пс. 25:14).
Не змінюючи сенсу вірша, можна сказати: «Таємниці Божого серця до тих, хто боїться Його, і шляхи заповіту Свого Він звістить їм». У всіх нас є свої таємниці (і не всі вони погані), проте ми не ділимося ними з усіма знайомими людьми, але довіряємо близьким друзям, з якими ми тісно спілкуємося і яким довіряємо. Тому є вагома причина: ми знаємо, що вони ніколи не використовують коштовності нашого серця, щоб спричинити нам біль або скористатися отриманими секретами як перевагою. Ми знаємо, що вони берегтимуть наші таємниці. Ми знаємо, що вони не уявлять невірно нашу довіру і не скористаються секретами заради своєї вигоди. Вони знають наше серце і бажають для нас усього найкращого.
Бог такий же. Він не ділиться Своїми таємницями з людьми, які занадто заклопотані власними задоволеннями і благополуччям. Він ділиться секретами з тими, у кого таке ж, як у Нього, серце і хто поклав своє життя заради Нього – таких Він називає Своїми друзями. В одному з перекладів англійської Біблії цей вірш з псалму звучить так: «Дружба Господня – до тих, хто боїться Його, і таємниці заповіту Свого Він відкриває їм» (Пс. 25:14).
