Іноді до «новинного» і «морального» погляду пророки додають ще і третій рівень інтерпретації світових подій: відсунувши геть завісу, вони дозволяють нам заглянути в космічну перспективу нашої історії. Подібно до Джона Мільтона у «Втраченому раї» і Гете у «Фаусті», пророки уявляють цей світ як сцену, на якій кожна людина грає свою роль, корячись проте силам, що таяться за лаштунками. Книга Йова стала першим нарисом космічної перспективи; пророки, наділені надприродним зором, дозволили нам ще глибше заглянути в цю таємницю.
Захарія і Єзекіїль мали безліч видінь, що відкривали їм Історію, що ховається за видимою історією. Вони передавали ці видіння в образах, які з тих самих пір бентежать дослідників. Даниїл (див. розділ 10) дізнався дещо про космічну перспективу, коли ангел повідомив йому, що «князь перського царства» впродовж двадцяти одного дня перешкоджав йому явитися Даниїлу. Потім прибули підкріплення, і Михаїл, «один із перших начальників», допоміг зломити опір ворогів. Як і Йов, Даниїл опиняється в центрі битви між силами добра і зла, хоча більша частина цієї битви недоступна його погляду.
Об’явлення – єдина книга Нового Заповіту, повністю присвячена пророцтву, – дає найбільш вражаючі приклади «космічного видіння». Перечитайте 12-й розділ Об’явлення, один з найбільш загадкових розділів Біблії. Тут з’являється «Жінка, зодягнена в сонце», що народжує дитину, і «змій червоноогняний, великий, що мав сім голів», чий хвіст змів з неба третю частину зірок; говориться про втечу в пустелю і про війну на небесах. Перегортуючи коментарі, можна переконатися, що тлумачень цих знамень виявиться приблизно стільки ж, скільки і самих тлумачів, проте майже усі вони згодні в одному: так чи інакше тут йдеться про Втілення, про втечу Марії і Йосипа в Єгипет, про вплив народження Ісуса на увесь всесвіт.
12-й розділ Об’явлення як би пред’являє нам зворотній бік Різдва, надаючи іншу перспективу знайомій сцені в яслах, поклонінню пастухів і винищуванню безневинних немовлят. Події на землі, описані Матвієм і Лукою, – це лише брижі на поверхні, а в глибині відбувалися титанічні зрушення, що потрясли основу всесвіту. З погляду Бога (а також Сатани), Різдво означало щось набагато більше, ніж народження дивовижного Немовляти, – так починалося вторгнення небес на землю, вирішальна сутичка у великій битві за владу над світом.
Яка картина Різдва є істинною: та, що описана в Євангелії, або ж та, що з’являється нам в Об’явленні? Чи слід нам розуміти величезного червоноогняного змія буквально або це «лише метафора»? Але навіть цей мовний зворот викриває наше нерозуміння: Клайв Льюїс і багато інших нагадують нам, що міфологічний образ служить потужним знаряддям для повідомлення істини. Коли Бог хотів спілкуватися зі Своїми пророками, Він відкривав їм космічну перспективу, багату міфічними образами.
Чи наважимося ми стверджувати, що космічна перспектива знаходиться щонайближче до погляду Самого Бога на історію? Давайте розглянемо цю думку. Багато хто з нас віддає перевагу простішому, «газетному» рівню повідомлення. Стикаючись з космічними образами Об’явлення і пророків, ми поспішаємо роз’яснити їх, перекласти мовою сучасної нам історії. У результаті організовуються пророчі конференції, кафедра проповідника обрамляється плакатами, зшитими з простирадл, і Даниїлові видіння послідовно застосовуються до Єрусалиму, Китаю, Європейського союзу, а то і до Саддама Хусейну. Нам ввіряють іскру небесного світла, а ми поспішаємо звести це світло на землю.
Пророки кажуть нам, що уся низка світових подій, в яку ми так занурені, – військові союзи і вибори, піднесення і падіння царств, – усе це сцена, на якій ми бачимо виставу, а не саму битву. Запитувати потрібно не про те, яку територію контролює Навуходоносор, Росія чи Китай, а про те, чи наблизилося до нас Царство Боже, чи залишився народ Божий вірним, чи пам’ятаємо ми, що наш Цар – Господь?
Коли народилося Немовля, всесвіт здригнувся. Коли сімдесят два учні відправилися виконувати свою недовготривалу місію (див. Луки 10), Сатана спав з небес, немов блискавка. Усе, що відбувається на землі, має космічний відгомін. З Божого погляду, майбутнє завжди було зумовлене, і пророки описують це майбутнє в усіх його чарівних подробицях: списи перекують на серпи, ягня уляжеться поряд з левом, народ збереться на бенкет. От що Бог підготував нашій Землі, от чого Він хоче для нас. Кінець історії не можна скасувати – питання лише в тому, чи зуміємо ми прожити життя, зберігши свою віру.
