Щедрість дару

Збираючись піти в церкву, на що ви чекаєте найбільше?

Для цієї конкретної дискусії давайте припустимо, що ваша відповідь досить духовна. Тобто, ви йдете в церкву не заради марнославства чи власного егоїзму і не збираєтесь з’явитися перед людьми в новому вбранні, або похвалитися новим автомобілем, або спробувати продати в церкві товари чи послуги. Уявимо, що ви, навпаки, чекаєте від служіння найкращого – чогось пов’язаного із самим служінням.

Багато людей кажуть, що причиною, яка примушує їх щонеділі приходити до церкви є добра наука. Другі кажуть, що це спів. Для деяких це можуть бути стосунки з іншими віруючими, з якими вони зустрічаються в церкві. Це стосунки, які вони ніде більше не зможуть розвивати. Ще хтось цінує час заспокоєння від життєвих незгод, прикростей на роботі і просто світу цього.

Проте, дозвольте мені висловити одну думку. Якщо ми дійсно розуміємо Священне Писання, зокрема, особливі обіцяння, дані Ісусом, то найважливішим, заради чого варто йти в церкву, до чого слід прагнути на служінні – це пожертвування.

Слово Боже ясно вчить, що наші пожертвування – це прямий канал до Божих благословень. Насправді, два прості висловлювання нашого Господа повинні викликати в кожному християнинові захват з приводу кожної можливості зробити дар. Якби окрім цих двох фраз Ісуса більше в Біблії не було сказано нічого про дар, їх одних вистачало б, щоб спонукати нас до щедрих і жертовних дарів.

  1. Перше із згаданих обіцянь знаходиться в Лк. 6:38, де Ісус каже Своїм учням: “Давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам“.

Якщо ми бажаємо отримувати в Бога, ми повинні хотіти жертвувати. Приблизно в такому ж дусі висловлюється і апостол Павло: “При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне” (2Кор. 9:6). Це простий принцип, але, на жаль, його так часто ігнорують! Бог відміряє Свої благословення відповідно до того, як ви міряли свій дар. Якщо ви багато даєте, будете багато і отримувати; як сказано в Євангелії, “мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою“.

Господь бажає переповнити все ваше життя щедрими благословеннями, але міра цих благословень безпосередньо залежить від вашої щедрості, більше того, ці благословення визначаються вашою жертовністю. Ваші дари відкривають прямий шлях Божим благословенням у житті.

У словах Ісуса звучить упевненість, що не може втішити. Незалежно від того, скільки ви жертвуєте, ви не можете дати більше, ніж дає Господь. Ви жертвуєте, і Господь завжди віддає більше.

  1. Вже одне це блаженне обіцяння повинне було б спонукати нас давати доброзичливо і щедро. Але Христос сказав більше. Лука в Діян. 20:35 приписує Христу такі слова: “Блаженніше давати, ніж приймати“.

Якими б щедрими не були Божі благословення в нашому житті, наші дари призводять до ще більших благословень. Таке розуміння сильно суперечить популярному сьогодні образу думок. Нині нас активно закликають до накопичення і збереження. Але Слово Боже ясно каже, що християни повинні остерігатися сріблолюбства (Мф. 6:24, Євр. 13:5), тому Христове обіцяння цілком відповідає цим умовлянням.

Ненаситне накопичення багатств обмежує їх ефективність лише вашими егоїстичними намірами. Куди краще направити ці кошти на здійснення Божих цілей і зібрати щедрі благословення, будучи учасником великого здійснення Божих цілей у житті Божого народу.

Крім того, добросовісний, жертовний дар безпосередньо пов’язує вас з життям вашої церковної сім’ї. Такою простою дією ви допомагаєте підтримувати пресвітера та інших служителів вашої церкви, а також допомагаєте утримувати церковну будівлю та інші приміщення, заповнюєте фізичні і фінансові потреби церковної общини та багато що інше.

Це не означає, що ви повинні все роздати і залишитися ні з чим. Боже Слово ясно говорить про те, що ви повинні бути мудрим розпорядником коштів (див. Мф. 25:14-30). Але збирати скарби слід “на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить” (Лк.12:33).

Щедро давайте, і Господь щедро віддасть вам.

Автор: Джон Мак-Артур

Попередній запис

Щедрість душі

Справжня щедрість має бути завжди осмисленою, зваженою і доводити задумане до кінця Серед безлічі біблійних книг найбільше мені подобаються Послання ... Читати далі

Наступний запис

Божі діти… чи ні?

Лепта вдови, Жуан да Кошта «Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і ... Читати далі