Смерть Мойсеєва

Понад усе Господь бажав зберегти Свій заповіт з Ізраїлем. «О, якщо б їх серця були схильні боятися Мене і завжди дотримувати Мої заповіді, щоб було добре їм і дітям їх навіки», – казав Він Мойсеєві. Але постійні заколоти, якими супроводжувалися мандри пустелею, втомили навіть Бога. Тепер у голосі Божому з’явилася інтонація приреченості, немов у батьків наркомана, які розуміють, що їм не врятувати своє дитя від згубної звички.

Двох уроків, які будуть так барвисто оформлені, все-таки недостатньо. Мойсей знемагає, але Бог вимагає від нього виконання ще одного завдання – дивного, незвичного для старика. «Напиши гімн, – каже Господь, – і нехай твій народ запам’ятає його як історичне свідоцтво. Закони, записані на камені і вапні, благословення і прокляття, що проголошуються з вершини гори – і буква, і звук, – усе померкне, зітреться. Змусь їх усіх, усіх до одного, завчити напам’ять Мої слова. Забий у них цю звістку».

Гімн, розміщений у 32-му розділі Второзаконня, передає почуття Самого Бога: біль батька, ображеного до такої міри, що він готовий відректися від своєї дитини. Так у момент народження нації, під час тріумфування, коли їм належало перейти річку Йордан, Ізраїль отримав національний гімн, найдивовижніший гімн, який колись був у народу. У цьому гімні немає майже ні слова про надію, у ньому звучить приреченість.

На початку цього гімну говорилося про ті благословенні часи, коли Бог знайшов Свій народ посеред пустелі і зробив його дорогоцінним, як зіницю Свого ока. Але далі гімн оповідав про майбутню страшну зраду, коли народ забуде Бога, Який дав йому життя. Люди співали про прокляття, які уразять їх, про виснажливий голод, смертоносну чуму і стріли, слизькі від крові. Ця сумна музика звучала в їх серцях, коли вони входили в Землю обітовану.

– Я піднявся на вершину гори, – сказав Мартін Лютер Кінг у своїй останній промові, очевидно, натякаючи на приклад Мойсеїв, – Бог дозволив мені піднятися на цю гору, і я подивився вниз і побачив Землю обітовану. Можливо, мені не дано буде увійти туди разом з вами. Але я хочу, щоб сьогодні ви повірили: наш народ увійде до Землі обітованої. От чому я такий щасливий сьогодні… Очі мої бачили прийдешню славу Божу.

Після цього Кінг повернувся в готель, де його наздогнала куля вбивці.

Того дня, коли Мойсей вигадав для повчання Ізраїлю цей сумний гімн про майбутнє, він піднявся на гору Нево і, примружившись від сонця, подивився на всі боки – далеко, наскільки оглядало око. Він піднявся на гору, він побачив Землю обітовану. І там, на межі цієї землі, Мойсей помер.

Бог показує Мойсею Землю Обітовану, Джеймс Тіссо

Второзаконня завершується хвалою Мойсеєві: «І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя, щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві, і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля» (34:10-12).

Мойсей був проповідником, істориком, воїном, пророком, суддею, політичним вождем, священиком. Через декілька тисячоліть інший єврейський письменник, Елі Візель, так віддавав хвалу Мойсеєві («Вісники Божі»):

«Мойсей – найвидатніший і найсамотніший герой біблійної історії. Його велике завдання і надзвичайні події його життя викликають у нас подив, повагу і преклоніння. Мойсей – це людина, що самостійно змінила хід історії, його народження – це поворотний пункт. Після нього усе суттєво змінилося.

І недивно, що Мойсей займає особливе місце в єврейській традиції. Його пристрасне прагнення до соціальної справедливості, його боротьба за національне звільнення, його тріумфи і розчарування, його поетичний геній, його дар полководця і талант організатора, складні стосунки з народом і з Богом, його вимоги і обіцянки, прокляття і благословення, вибухи гніву і мовчання, його зусилля примирити закон і милосердя, владу і гідність людини нездолані. Жодна людина ніде ніколи не робила стільки для свого народу і в таких різних сферах життя. Його вплив безмежний, відгомін його відчутний у всі часи. Закон носить його ім’я, Талмуд – лише коментар до його книг, Кабала – лише спроба осягнути його мовчання».

Попередній запис

Застереження-пророцтво

Голос Мойсеїв слабшає. Він все частіше робить паузи. Зовсім мало сил залишилося, зовсім мало часу. Коли він приступив до цієї ... Читати далі

Наступний запис

Мойсеєва спадщина

Сувій Тори Після Мойсея все змінилося. Одна людина представляла цілий народ, і на те були свої ... Читати далі