Блаженніше давати, ніж приймати (продовження)

Напевно, у багатьох раз у раз виникає питання: “Навіщо страждають діти?” Щоб спромогтися розібратися в цьому, слід розібратися в чому полягає причина їх страждань.

Як правило, діти страждають через безвідповідальність дорослих за свої вчинки. Ну, наприклад, що спричиняє дитячі хвороби?

Спадковість – хвороби і сама смерть прийшли в цей світ внаслідок гріхопадіння перших людей. Але не поспішайте засуджувати їх за це – кожен на їхньому місці, рано чи пізно, вчинив би так само. Їхні потомки, тобто ми, теж не припиняють грішити, і до цього їх, у принципі, ніхто не спонукає – просто по-іншому жити, якщо чесно, і не намагаються. Люди, взагалі, так звикли до гріха, що більшість навіть не уявляє, як можна жити без нього.

Погана екологія – наслідок бездумної діяльності людства. Хто спричиняє найбільшу шкоду навколишньому середовищу? Ну, явно, не дельфіни з косатками, і не діти.

Що ще? Байдужість батьків до власних дітей, байдужість заможних до бідних, які не можуть дозволити своїм дітям якісного, і відповідно, дорогого лікування? Чи банальна людська жадібність, яка не дозволяє зробити лікування і профілактику хвороб більш доступними? Скажіть, будь-ласка, хто це робить, як не люди. Що, вони збираються відповідати за свої вчинки чи щось змінювати? Переважна більшість з них навіть не задумується про це.

Що ж з усім цим робити? Як завжди – шукати винного. І на місце винного може потрапити будь-хто. Часто цим винним виявляється… Бог. Загалом, люди зазвичай згадують про Бога, коли з ними чи їхніми близькими стається щось погане, набагато рідше вони це роблять, коли щось погане стається з незнайомими людьми. Коли ж у людей усе гаразд, вони намагаються чим рідше згадувати Творця, ну, хіба що для зв’язки слів… чи то за звичкою, чи то вдати із себе релігійну людину. Загалом, про це люди мало задумаються доки в них все гаразд. Звичайно, є ще віруючі, вони Бога постійно згадують… Але всі знають, що вони трохи “не сповна розуму”, що з них візьмеш?

Так, чи приблизно так, міркує багато хто, якщо взагалі не переважна більшість, доки якась біда не ввійде в їх життя чи в життя їх близьких, і тоді часто можна з їх вуст почути: “А де Бог? Куди Він дивиться? Чому Він так робить?”

Знаєте, деколи створюється таке враження, що одна з причин, чому Бог допускає страждання – це щоб люди хоча б трохи задумалися, що в цьому світі діється щось не так, «що весь світ лежить у злі», як висловився Іван Богослов (1Ін. 5:19). І страждання безвинних дітей найкраще можуть сколихнути людське серце.

Хоча, варто зазначити, таке враження – це лише поверхневе судження, адже кожна людина, як мовиться, «коваль своєї долі», і з часом пожинає саме те, що посіяла (див. Гал. 6:7,8). Просто «час сівби» деколи приходить з такою відстрочкою і набуває такі форми, що для самого винуватця це часто стає цілковитою загадкою: чому саме це з ним трапилося? Це, звісно, якщо людина задумується над наслідками власних вчинків, більшість обирає слідування «широкою дорогою» (див. Мф. 7:13) і просто нарікає на «злу долю», «трагічний збіг обставин», звинувачує оточення, і деколи в таких міркуваннях-звинуваченнях доходить до Бога.

Але повернемося до початкового запитання: все таки чому Бог допускає страждання, хвороби дітей? Бог дуже цінує людську свободу, тому допускає, щоб люди чинили те, що вони хочуть, а найчастіше вони хочуть чинити саме зло, наслідки якого, як ми бачимо, часто пожинають діти. Що ж Він робить? Перетворює світ на краще, тобто перетворює зло на добро. І в цьому Йому допомагають з власної волі небайдужі до чужої біди люди.

За таким принципом і існує світ останні надцять тисяч років, з того моменту, коли Адам і Єва були вигнані з Едемського саду. А що ж дає конкретній людині допомога незнайомим людям – про це поговоримо наступного разу.

Автор: Михайло Лукін

Попередній запис

Блаженніше давати, ніж приймати

"У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слово Господа Ісуса, бо Він сам сказав: ... Читати далі

Наступний запис

Блаженніше давати, ніж приймати (закінчення)

"Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі ... Читати далі