Як позбутися лицемірства і перестати брехати людям про себе

Багато хто думає, що лицемірство – це корисна річ, яка допомагає приховувати небажані факти про себе, але це не так. Автор ділиться особистим досвідом зі свого життя про те, як вона проходила свою боротьбу з лицемірством і удаваністю.

Я вчилася мистецтву прикидатися з раннього дитинства. У четвертому класі я вирішила, що хочу грати на флейті. Я переконала мою маму підтримати мою нову пристрасть і з нетерпінням принесла додому мій новий блискучий інструмент. Тільки після цього я дізналася гіркої правди: на флейті грати важко. Я старалася і старалася, але не змогла витягнути жодного звуку з інструменту. Зрозумівши, що це навчання набагато важче, ніж я чекала, і не бажаючи наполегливо працювати, я прийняла нове рішення: прикинутися, що вмію грати на флейті. Я вважала, що загубившись серед оркестру, я не буду викрита, що насправді не граю. І потім настав час для нашого першого концерту. Прекрасно розуміючи, що моя шарада рухне, якщо батьки побачать мою справжню гру, я придумала «хмару» обманів, щоб приховати свої сліди.

«Концерт відмінили», – сказала я своїй мамі.

«Мої батьки на роботі», – сказала я в оркестрі.

«Класно! – подумала я, – я укрита на всіх рівнях».

День минув без подій, я вже почала думати про те, щоб розповісти, як усе було. І потім задзвонив телефон. «О, – я почула, як моя мама здивовано сказала в телефон, – я думала, що концерт відмінили?» Ах. Ох. Я абсолютно забула, що в мами багато подружок! У мене неначе провалився живіт, коли я почула, як вона повісила слухавку і попрямувала в мою кімнату. Я приготувалася. Я чекала наслідків. Але замість цього, поставивши одне просте питання, мама виклала мені важливий урок про удаваність і обман.

«Якщо ти не хочеш грати, – почала вона трохи спантеличено, – чому ти просто не сказала мені про це?»

Згодом, як і в цей, перший раз, до мене не раз приходила геніальна думка: правда може значно менше зашкодити, ніж брехня. Я думала, моя брехня запобіжить конфлікту, викриттю, відмові і безлічі іншого негативного досвіду. Але в реальності брехня створює тиск і самотність, оскільки мені потрібно постійно прикидатися, щоб бути такою, якою я не є. Життя, яке хоче дати нам Бог, – це життя, вільне від тиску удаваності.

Давайте подивимося Біблію, щоб дізнатися, як Бог може звільнити Вас, щоб Ви були самим собою.

Свобода бути самим собою

«Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого» (Пс. 31:5).

Тут видно особливий різновид свободи: свободи, що приходить з того, щоб бути самим собою. От чому багато хто з нас любить проводити удома час в улюблених піжамах: ми відчуваємо розслаблення, коли є самими собою, з мінімальним страхом бути знехтуваними чи засудженими.

Бог хоче, щоб таку свободу ми відчували завжди. Він знає, що ми не ідеальні, і Він не хоче, щоб ми прикидалися. Він хоче, щоб ми були реальні і просили в Нього допомоги, щоб мати справу з речами, які ми так відчайдушно намагаємося приховати. Мій друг сказав мені одного разу, що хороша духовна розмова – це коли ми можемо розповісти про провину. Це назавжди вкарбувалося в мою пам’ять, бо зазвичай мені не хочеться говорити про провину. Але правда в тому, що в нас у всіх є провина і Бог хоче, щоб у нас була можливість говорити про неї, і, услід за цим, звільнитися від провини, а не ухилятися від розмови.

Лицемірство і брехня викликає тиск

«Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху. Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого» (Пс. 31:3-5).

Цей уривок учить нас про те, що почуття тиску приходить від того, що ми не вміємо справлятися з відчуттям провини і невдачі. А не від обставин, в яких ми опинилися. Виявляється, велика частина душевного дискомфорту викликається внутрішніми проблемами. Я, якщо чесно, не люблю визнавати це. Набагато легше звинувачувати обставини чи інших людей у тому тиску, що я відчуваю. Але правда в тому, що тиск зазвичай приходить тоді, коли я хочу справити враження на людей, коли намагаюся робити свою роботу добре і намагаюся не випустити назовні мої істинні думки, почуття та гріхи. Чи намагаюся чинити як людина, якою насправді не є.

Як Бог ставиться до лицемірів і брехунів

Для релігійних людей лицемірство та удаваність може стати способом життя. Легше наслідувати правила і намагатися виглядати добре, чим мати справу зі своїми істинними думками, почуттями та сумнівами. Ісус так зображував фарисеїв, одних з найбільш релігійних людей: «Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти. Так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня» (Мф. 23:27-28).

Ісус суворо висловлювався про релігійність і лицемірство. А Ви згодні з Ним? Я часто думаю, що удаваність – це не щось погане. Мені хочеться думати, що я хороша християнка, остільки я роблю правильні зовнішні речі і не скоюю серйозних гріхів. Але в Ісуса інша думка про це.

Ким ти прикидаєшся?

«І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою» (Мф. 6:5).

Чи прикидаєтеся Ви праведником? Чи прикидаєтеся Ви, що молитеся, коли навіть не вірите, що Бог там, у тій ситуації? Чи прикидаєтеся Ви, що радієте з іншими, коли самі в цей час сповнені ревнощами і суперництвом? Чи прикидаєтеся Ви, що довіряєте Богові, а самі в цей час просто поглинені страхом? Чи прикидаєтеся Ви, що піклуєтеся про інших людей тільки для того, щоб сподобатися їм?

Я думаю, що перший спосіб зупинити удаваність полягає у визнанні факту, про що каже Біблія: ніхто з нас не є достатньо хорошим. Отже Ви можете перестати це робити. «Ісус сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог» (Мк. 10:18).

Коли Ви погодитеся, що Ви не такий вже і хороший, тоді гріх, який насправді не хороший, перестане проникати у Ваше серце і у Ваше життя. Уривки, такі, як Гал. 5:19-20, 2 Тим. 3:1-7 і Марка 7:20-21, дуже корисно прочитати облудникам, бо вони говорять про гріхи, які ми можемо ігнорувати чи ховати.

Від лицемірства до цілеспрямованості

У Вас зміниться фокус, після того, як Ви визнаєте свої гріхи перед Богом і духовними друзями. Замість тривоги, коли Ви намагаєтеся виглядати добре, Ви можете розслабитися, прийняти милість Божу, а потім допомогти іншим відчути свободу.

Цю зміну ми бачимо в апостолі Павлі, який пройшов шлях від строгого фарисея, що живе за правилами, до одного з найбільш люблячих, пристрасних і привабливих людей Біблії!

«Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного» (1 Тим. 1:15-16).

Павло відчував, що він один з найгірших грішників, проте Бог через Павла змінив тисячі життів! Якщо Ви погодитеся з тим, хто Ви є насправді, і приймете це, то Бог і через Вас зможе зробити те ж саме!

Автор: Емі Квері

Попередній запис

Якби всі християни жили як Христос…

Найчастіше в чому і звинувачують невіруючі чи нецерковні люди християн сьогодні, так це в лицемірстві. "Навіщо мені ходити до церкви, ... Читати далі

Наступний запис

Непотрібні поради

Інтернет просто майорить статтями, які пропонують буквально за декілька простих кроків допомогти у вирішенні будь-якої проблеми чи ситуації. Здавалося, от ... Читати далі