«Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину». Таланти

«Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п’ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п’ять талантів, приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п’ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє… І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!» (Мт. 25:14-30).

Ще одна притча про кінець часів, котрою Учитель пояснює, як брати участь у радості Царства, сприяючи розвитку дарів, які кожен із нас отримав від Господа: «І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його» (Мт. 25:15).

Кожна людина – єдина та неповторна, відмінна від інших. Хтось розумніший, хтось більш творчий, хтось сильніший, хтось здоровий, а хтось слабкий тілом та духом. Але кожен із нас має що дати. Кожен, згідно з його здібностями, може і повинен робити внесок у розвиток царства миру та любови в суспільстві, в якому він живе. Господь ніколи не вимагає від нас більше, ніж ми можемо дати, але завжди винагороджує зусилля тих, хто, спраглий справедливости, вірно працює в Його винограднику: «Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!» (Пс. 128:2). Не важливо, чи хтось отримав п’ять талантів, чи тільки два, важливо, щоби вони принесли плід. Звісно, не всі ми можемо здійнятися на вершини науки та створити вакцину, яка звільнить людство від смертельних хвороб, не всі можемо створити мистецький шедевр, який надихатиме інших, не всі здатні зробити щось грандіозне для людства, але кожен із нас, з одним лише талантом, «в малому вірний і може мати владу над великим» (див. Мт. 25:21). Кожен може зробити щось маленьке для інших: приголубити дитину, яка плаче, порозмовляти годину зі самотнім, подати тарілку гарячої страви голодному. Хто має відвагу ризикнути, інвестувати свій талант на благо інших, матиме віддяку і почує в тиші серця голос Бога, який прошепоче: «Увійди до радощів пана свого» (Мт. 25:21).

Хто ж, натомість, зі страху бути викинутим із суспільства, яке веде до зосередження на особистих інтересах, зі страху втратити те, що має, не дбає про інших, хто думає тільки про себе, приховуючи капітал, щоби жити спокійно, той буде вилучений із радости Царства: «Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!» (1Сол. 5:3). Ті, хто, як слуга «лукавий і лінивий» (Мт. 25:26), заховає свій талант у лінощах чи відпочинку, хто змарнує його, витрачаючи час на розваги, розпусту та пияцтво, хто спить на стражданнях світу, в того раптово забереться «й те, що він має» (Мт. 25:29). Як несподівано злодій приходить уночі, так і в нього заберуть можливість бути щасливим.

«Поблагословлений муж, що боїться він Господа!» (Пс. 128:4). Благословенний той, хто йде шляхом прощення, бо тією мірою, якою ми пробачаємо, буде пробачене і нам.

Безжалісний слуга

«Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в’язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Мт. 18:23-35).

Наша віра не є ілюзією, магією чи забобоном, а майбутнім та зобов’язанням у теперішньому, це трансцендентність та історія. І учні Учителя, нехай і свідомі власних недоліків та помилок, незважаючи на спокуси світу, мають слухати Слово, слово прощення та милосердя, щоби втілити його в повсякденність та зробити так, аби світильник ніколи не згасав.

Попередній запис

«Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину» (Мр.4:21)

Відкритися на життя, на радість звіщення доброї новини – це має бути притаманним кожному християнину, на відміну від тих, хто, ... Читати далі

Наступний запис

«Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину». Нечесний управитель

«Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він ... Читати далі