Лицемірство в церквах

У церквах лицемірство допускається і (у багатьох випадках) навіть заохочується церковними лідерами. Замисліться над словами А.У. Тоузера: «Хрестом, – сказав він [Павло], – розп’ятий і я для світу» (Гал. 6:14). Хрест, на якому помер Ісус, став хрестом, на якому помер і Його апостол. Втрата, знедоленість, ганьба, – належать і Христу, і тому, хто дійсно Йому належить. Рятівний хрест розпинає їх; і щось менше є псевдовіра, а не віра істинна. Але що ми повинні сказати, коли більшість наших євангельських лідерів живуть не як розіпнуті, а як приймачі цього світу з його цінностями, – відкидаючи лише найжахливіші його елементи? Як нам з’явитися перед лицем Розіпнутого і Убитого, коли ми бачимо Його послідовників прийнятими і прославленими [світом]? І при цьому вони проповідують хрест і голосно протестують, кажучи, що є істинними вірними. Можливо, існують  два хрести? І можливо, Павло мав на увазі один, а вони інший? Боюся, що це так.

Але якщо я правильно розумію, то хрест популярного євангелізма не є хрестом Нового Завіту. Швидше, це нова яскрава прикраса на грудях самовпевненого і тілесного Християнства, чиї руки є руками Авеля, але чий голос належить Каїнові. Колишній хрест вбивав; новий хрест розважає. Колишній хрест засуджував до смерті; новий хрест бавить. Колишній хрест руйнував віру в тіло; новий хрест її заохочує. Колишній хрест приносив сльози і кров; новий приносить сміх. (А.У. Тоузер, Прагнення Бога до людини, ст. 52-53).

Такі риси Тоузер бачив у церковних лідерах в 1950-і роки. Можна собі уявити, що б він написав про них сьогодні!

Церковні лідери ходять по вістрю леза, приймаючи світ і одночасно проповідуючи благовістя. Це – лицемірство. Але вони роблять це для досягнення власних цілей, для примноження кількості членів своїх церков (і тим самим, свого впливу і влади), і часто для того, щоб потішити своє Его.  Як вони це роблять? Перелік довгий, але деякі очевидніші способи варто перерахувати:

  • Святкування “свят”, які мають язичницьке походження, таких як Геловін (переддень дня всіх святих).
  • Неприйняття дарів Святого Духа.
  • Політична коректність.
  • Виправдання (деякими) статевих вад, таких як гомосексуалізм та інші типи статевої розбещеності.
  • Участь у політиці.
  • Поширення жадності через проповідь «Євангелія Добробуту».
  • Перекручення поняття Божого Закону.
  • Перекручення поняття Божої Благодаті.

Такі лідери вводять членів своїх церков у гріх лицемірства. Багато вірних знають про слабкості своїх лідерів, проте вважають за краще йти за людиною, а не за Богом.

Є два типи лицемірів у церквах. Передусім, це лжехристияни, які ходять у церкву з різних причин, жодна з яких не має нічого спільного з поклонінням істинному Богові. Потім, є такі, які (усвідомлено чи ні) піддаються спокусам і тиску світу, і в результаті лицемірять. Розглянемо кожну з цих груп уважніше.

Лицемірство лжехристиян

Лицемірство дуже поширене в сьогоднішніх церквах. Передусім, це пов’язане з  великою кількістю лжехристиян серед членів церков, і хибних служителів, за якими вони йдуть. О, вони можуть вірити в Бога (у те, що Він є на небі), але Бог їм байдужий. Саме до них звернені наступні слова Ісуса: «Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи: наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене; але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським» (Мф. 15:7-9).

Прекрасним прикладом такого типу лицемірства можуть служити наші сьогоднішні політичні лідери. Більшість з них є членами християнських конгрегацій. Вони називають себе християнами. Проте при цьому вони підтримують і практикують зло на своїх громадських посадах. Як може істинний християнин підтримувати аборт? Лицеміри! Ісус прекрасно їх описав:

  • «Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди…» (Мф. 6:2).
  • «І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди…» (Мф. 6:5).

Зрозуміло, такою поведінкою відрізняються не лише політичні діячі. Багато хто ходить у церкву, переслідуючи свої корисливі цілі та інтереси. Я сам спостерігав і можу назвати деякі з них:

  • Це дає їм «хороше почуття» про себе.
  • Для спілкування з іншими людьми.
  • Це робить їх «хорошими» в очах інших.
  • Для користі бізнесу чи іншої грошової мети. Сюди можна включити знайомство з корисними для справи людьми, або проголошення себе християнином з метою підтвердити «чесність свого бізнесу».

Про цих людей та їх продажних вождів Ісус каже: «Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою [у цьому світі]» (Мф. 6:2; 6:5; 6:16).

Лицемірство в житті християн

Лицемірство є ГРІХ. А для християнина допускати гріх у своєму житті, означає бути лицеміром. Кожного разу, свідомо согрішаючи, ми винні в лицемірстві. Бо ми робимо, або говоримо щось, знаючи, що це погано, за що засудили б іншого. Не дивно, що Ісус сказав: «І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого» (Мф. 7:3-5).

Лицемірство має багато різних форм, іноді дуже витончених і непомітних. Наведу приклад. Християнин стоїть у гурті чоловіків, і один з них починає розповідати непристойний анекдот. Усі сміються. Але що ж наш християнин? Якщо, замість того, щоб обернутися і піти, він теж сміється разом з іншими, то він лицемір. Він хоче почувати себе “своїм” серед людей цього світу, і соромиться здатися не таким як усі, зробивши те, що правильно (як підказує йому серце). А тепер подумаємо про те, що деякі в цій групі знають, що він християнин. Як ви думаєте, що вони думають? Його поведінка живить думку, що Церква є не що інше, як зборище лицемірів, а християни нічим не відрізняються від невіруючих. Цей приклад робить очевидним, що те, що ми можемо вважати “дрібницею”, має серйозні наслідки.

Те, що ми робимо або говоримо у своєму повсякденному житті, впливає не лише на нас самих, але часто і на те, як інші сприймають Християнство. Якщо ми використовуємо вульгарну мову, це порочить Церкву. Якщо нас помічають у кінотеатрі на перегляді фільму аморального змісту, це порочить Церкву. Якщо ми розпускаємо плітки або обмовляємо, виявляємо напад гніву, жорстокість, ненависть, ревнощі, заздрість, зарозумілість, самовпевненість, – ми винні в лицемірстві. І це порочить істинну Божу Церкву.

«Як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе? Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи ідолами, святотатствуєш? Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш? Бо, як написано, “через вас ім’я Боже ганьблять язичники”» (Рим. 2:21-24).

Ми маємо завжди бути пильними, бо це зло може закрастися в наш дух,  як попереджав апостол Павло: «Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські, через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй» (1Тим. 4:1-2).

Більше того, ми завжди повинні пам’ятати, що: «мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна. Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир» (Як. 3:17,18).

Потім, Петро, якому добре була знайома боротьба з лицемірством, писав про це зло: «Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я, як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння; бо ви пізнали, що благий Господь» (1Пет. 2:1-3).

І нарешті, слово від Господа: «Ніхто, засвітивши світильник, не ставить його в закритому місці чи під посудину, але на свічник, щоб усі, що входять, бачили світло. Світильником тіла є око; отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде нечистим, то і тіло твоє буде темним. Отже, дивись, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою. Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлює тебе» (Лк. 11:33-36).

Автор: Стів Томпсон

Попередній запис

Сяючи світильники чи Лицеміри?

     Багато людей стверджують, що вірять у Бога, але при цьому не ходять до церкви і не практикують поклоніння ... Читати далі

Наступний запис

Світло сяюче

Багато місць Біблії стверджують, що християни є світильниками в цьому світі. Це надзвичайно важливо, бо нам доручено свідчити світу. Вище ... Читати далі