Найкращий засіб проти ідолів

«Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає…» (Вих. 20:4,5). Напевно, одна з основних причин неприйняття більшістю сучасних людей Старого Завіту – це його категоричність (друга поширена причина його ігнорування – значно більший об’єм порівняно із Завітом Новим). Бог прямо каже, що слід робити, і що не варто робити, і відповідно цього Він винагороджуватимете та каратимете людей:

«Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх…» (Втор. 30:19,20). – Навіть цитати зі Старого Завіту доводиться наводити значно більшими за об’ємом, ніж новозавітні – це стосовно другої, і далеко не останньої причини ігнорування більшістю людей текстів Старого Завіту. Проте, повернемося до першої причини – його категоричності. Отже…

Бог прямо попереджає тих людей, які замість поклоніння Йому оберуть поклоніння кумирам, ідолам світу цього. І якщо в старозавітні часи це стосувалося передусім поклоніння Божому творінню: чи то птахам, ссавцям, плазунам, чи то стихіям світу цього (вогню, воді, грому), або ж небесним світилам, то з часом люди стали більш «вишуканими» у цьому плані: стали поклонятися правителям (царям, кесарям, імператорам) прямо називаючи їх богами чи наділяючи божественними, чи, принаймні, екстраординарними властивостями, або ж піднесли в ранг ідола певну ідею, концепцію, як наприклад, нацистську чи комуністичну.

Звичайно, слідування, а точніше, ідолослужіння певній концепції, тобто коли свобода чи навіть життя окремої людини, групи людей (верстви населення), певного народу можуть буквально приноситися в жертву заради вищої мети – остаточного торжества цієї концепції, не виключає появи божества – засновника чи керманича цього руху. Нацистська Німеччина та численні комуністичні режими – яскравий тому приклад. Як мовиться, одне не виключає друге.

Проте у світі існує більш приховане, але через те не менш страшніше ідолослужіння – поклоніння багатствам світу цього, передусім грошам. Саме про це попереджав Христос у Нагорній проповіді: «Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6:24). І переважна більшість людей схильна до цієї духовної недуги. Навіть ті, хто свято переконаний, що не підвладний їй.

Гроші самі по собі не є злом, злом стає надмірна любов до них самих або до тих благ, які можна з їх допомогою здобути: «Бо корінь усього лихого є сріблолюбство…» (1Тим. 6:10). Хоча, насправді, як переконує життя (точніше Бог), гроші часто створюють лише видимість, що за їх допомогою можна багато що здобути. Проте правдивість цього свідчення виявляється пізно, а деколи – надто пізно: «Бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам» (1Тим. 6:10).

Щоб, якщо не уникнути цієї спокуси, то принаймні зменшити її негативний вплив на нас, Господь Ісус Христос пропонує лише один дієвий засіб – повністю покластися на Нього (див. Мф. 6:25-34): «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7).

Ну і, звичайно, почати служити власними, хай навіть і незначними, коштами поширенню Царства Божого тут, на землі. Яким самим чином? Про це найкраще слід особисто спитатися Господа. – «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому. Але нехай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись» (Як. 1:5,6), – радить з цього приводу Біблія, посібник з налагодження стосунків з Богом та порадник із здобуття гідності. Справжньої гідності.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНайкращий засіб проти ідолів


Ваш коментар:

Попередній запис

Оновлене почуття власної гідності

Ми звикли пов'язувати наше почуття власної гідності з нашими досягненнями. Мірою сильно- чи слаборозвиненого почуття власної гідності є успіх. Престижною ... Читати далі

Наступний запис

Раби чи все ж таки друзі?

«Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей» (1Кор. 7:23), – а зважання на думку оточення може розвинутися до ... Читати далі