Гордість і гідність

«Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно. Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити» (1Кор. 2:14,15). Ці слова люди не посвяченій, не вкорінений у біблійній традиції, можуть здатися «дещо малозрозумілими» (див. 2Пет. 3:16), а можливо зовсім незрозумілими. А через цю «незрозумілість» світом ширяться невірні уявлення, чутки про Церкву Христову, які докорінно, аж до невпізнання перекручують євангельську звістку, біблійні поняття та принципи.

Звичайно, не треба забувати, що серед вірних (чи все-таки “вірних”?) знаходиться немало людей, через чию негідну поведінку ганьбиться «ім’я Боже» (Рим. 2:24) і спотикається багато людей у власних пошуках істини. А також знаходиться жаданий привід тими, «хто шукає приводу» (2Кор. 11:12), які користуються зайвою можливістю спричинити шкоду Церкві, вірним, і, як вони надіються, всемогутньому Богу (!). Хоча насправді вони приносять шкоду лише самим собі… Проте не будемо відволікатися на них, а краще зосередимо увагу на невірних уявленнях, що склалися у світі стосовно Церкви і вірних.

Передусім, світські люди, а разом з ними і багато людей, які вважають себе віруючими, невірно сприймають саме поняття Церкви, яке в нього вкладає Біблія. У Біблії Церква – це не установа, не якийсь соціальний чи політичний інститут. Зовсім ні, ці ознаки з’явилися з часом. У біблійному розумінні, Церква – це передусім родина, тільки людей у ній об’єднують ні сімейні узи чи національна, расова, кастова або ще якась приналежність, а віра в месіанство Ісуса з Назарету, чи як Його більш звично називають, Ісуса Христа.

А стосунки в цій сім’ї засновані виключно на любовному служінні один одному: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:34), а не на конкуренції і вивищенні, як зазвичай прийнято у світі: «Хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою. І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом. Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох» (Мк. 10:43-45).

«Нехай буде всім рабом…», – на цих словах спотикається багато людей, а ще більше охочих знаходить привид для глузування над Церквою, заради якої Син Людський, як іменував Себе Господь наш Ісус Христос, віддав найбільше – Своє життя. Тим самим підтвердивши власним прикладом промовлені напередодні Ним слова: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).

«За друзів своїх», – а на ці слова чомусь звертають увагу значно менше, ніж на попередні. Хоча, напевно, зрозуміло, чому менше. Уся річ у тім, що умовою дружби з Христом… ви тільки задумайтеся лиш на хвильку, умова дружби з Господом! Отже, умовою цієї дружби є слідування за Христом: «Ви – друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам» (Ін. 15:14). А от це слідування, що полягає в служінні ближнім, передусім своїм братам і сестрам у Христі (див. Гал. 6:10), стає для багатьох дійсно каменем спотикання. Люди не хочуть упокорюватися перед ближніми заради того, щоб Господь підніс їх, зробив їх гідними Себе, Своєї дружби. Як це сказав сам Господь в одній із Своїх притч: «А хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 18:14).

Виходить, відсутність упокорювання, що є прямим проявом гордині, суперечить гідності, а справжнє упокорювання, над яким так глузує світ, підносить людину до Божої гідності, адже Сам Господь не соромиться називати таких людей Своїми друзями. І зважаючи на все сказане, що ж ви після цього оберете: гордість чи гідність? Вирішувати вам.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docГордість і гідність


Ваш коментар:

Попередній запис

Я – не свиня, свиня – не я

"Почуття власної гідності". Величезний камінь спотикання, з яким стикаються (іноді розбиваючись) люди, які приходять у Церкву. Світська культура, на якій ... Читати далі

Наступний запис

Оновлене почуття власної гідності

Ми звикли пов'язувати наше почуття власної гідності з нашими досягненнями. Мірою сильно- чи слаборозвиненого почуття власної гідності є успіх. Престижною ... Читати далі