Що Біблія каже про гординю?

Існує різниця між гординею, яку Бог ненавидить (Притчі 8:13), і тим почуттям задоволення, яке ми отримуємо після успішно виконаної роботи. Вид гордині, який походить від власної “праведності”, є гріхом, і Бог ненавидить її, бо вона перешкоджає людині пізнавати Його. Біблія пояснює, що гордії настільки захоплені собою, що їх думки далекі від Бога. Цей вид зарозумілої гордині протилежний духові смирення, якого Бог очікує від нас: “Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Мф.5:3). “Убогі духом” – це ті, що визнають свою абсолютну мізерність і неспроможність прийти до Бога, окрім як через Його небесну благодать. Горді люди, з другого боку, настільки засліплені цим почуттям, що думають, ніби не потребують Бога, чи – що ще гірше – що Бог повинен прийняти їх такими, якими вони є, оскільки вони заслуговують на Його прийняття.

Святе Письмо попереджає щодо наслідків гордині. Книга Притч каже нам, що “погибелі передує гордість, і падінню – пихатість. Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими” (16:18,19). Сатана був вигнаний з небес через гординю (Ісаї 14:12,15). Він мав зухвалість зазіхнути на місце самого Бога, як повноправного правителя всесвіту. Але сатана буде скинутий у пекло після останнього Божого суду. Тих, які повстають у непокорі проти Бога, у майбутньому не очікує нічого, крім катастрофи (Ісаї 14:22).

Гординя утримувала багатьох людей від прийняття Христа як Спасителя. Визнання гріха й прийняття того факту, що власними силами ми нічого не можемо зробити, щоб успадкувати вічне життя, є постійним каменем спотикання для гордих людей. Ми не повинні пишатися собою; якщо ми хочемо пишатися, то лише прославляючи гідність Бога. Те, що ми говоримо про себе, нічого не означає для Господньої роботи. Те, що говорить Бог про нас, – от, що є дійсно важливим (див. 2Кор. 10:13).

Чому гординя є настільки гріховною? Вона приписує нам заслуги за те, що здійснив Бог. Гординя відбирає славу, що належить лише Богові, та приписує її нам. Врешті-решт, гординя – це поклоніння самому собі. Все, чого би ми не досягли в цьому світі, було б неможливим, якби Бог не надав нам такої можливості й не підтримав нас. “Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?” (1Кор. 4:7). Саме тому ми віддаємо славу Богові – лише Він заслуговує на неї.

За матеріалами сайту gotquestіons.org

Попередній запис

Гордість – чеснота чи гріх?

Чи має бути в людини гордість? Багато хто скаже, що має бути. І продовжать, що, є гордість, а є гординя, ... Читати далі

Наступний запис

Різність поглядів

«Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир» (Як. 3:18). Люди, принаймні більшість з них, не дуже полюбляють ... Читати далі