Гордість – чеснота чи гріх?

Чи має бути в людини гордість? Багато хто скаже, що має бути. І продовжать, що, є гордість, а є гординя, що це різні речі, що гордість – дуже потрібна і важлива риса характеру людини, що це почуття людської гідності і так далі… Але Біблія каже просто і ясно: «Бог гордим противиться» (Як. 4:6). І ще: «Погибелі передує гордість, і падінню – пихатість» (Прит. 16:18).

Така позиція Бога відносно гордості. І на те є вагомі причини. Насправді гордість коїть багато зла. Це страшний і підступний гріх! Вона спричиняє біль оточенню, вона руйнує людську душу. Гордість сміливо можна назвати матір’ю багатьох гріхів. Ненависть, заздрість, образи, сварки – усе це йде рука об руку з гордістю.

Кажуть, горді люди – сильні особистості, вони не плачуть… Але насправді горда людина – слабка людина. І плаче вона, як усі, тільки так, щоб її ніхто не бачив. Горда людина хоче, хоча часом і неусвідомлено, бути кращою за інших, бути значущою. Вона боїться, що хтось побачить її слабкість, її неспроможність, вона не може знести образу, приниження. Це спричиняє біль її душі, і вона веде війну зі своїми кривдниками і вибудовує стіну навколо себе.

Людина, яка підноситься, знаходиться в млі і не може розгледіти дарування і просто добре в інших людях. Їй не може спасти на думку щось високе про Бога, бо вона постійно зайнята «високими» думками про себе. Про сатану, ворога душ людських, сказано, що його падіння сталося через гордість: «Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу» (Єз. 28:17).

Цей же гріх сьогодні вражає серця багатьох людей. Гордість не дає людям увірувати в Бога, відгукнутися на Його заклик до спасіння, бо вони надимаються своїм розумом, вважають себе хазяями життя, забувають про те, що і вони смертні. І так залишаються супротивниками Божими.

Тому Бог і ненавидить гордість. «Гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу» (Прит. 8:13). Мало того, Бог карає гордівників. «Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: “хто скине мене на землю?” Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, – говорить Господь» (Авд. 1:3-4). Бог противиться гордим і позбавляє їх Своєї благодаті: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Як. 4:6).

Наслідки гордості

  • Гордість породжує непокору.
  • Гордість не дозволяє визнати істинне джерело наших талантів – Бога.
  • Гордість породжує в нас приниження тієї чи іншої людини.
  • Гордість заважає процесу навчання, бо гордий вважає, що ніхто нічому новому його навчити не може.
  • Гордість робить жорстоким серце і не дозволяє прислухатися до мудрості, звідси неправильні вчинки та їх наслідки.
  • Гордість робить нас надмірно вимогливими до оточення, адже ми думаємо, що тільки ми знаємо, що і як краще робити!
  • Гордість є причиною втрати друзів.
  • Гордість перешкоджає духовному зростанню.
  • Гордість не дозволяє нам прислухатися до думки Божої.
  • Гордість заважає нам визнати себе грішником і звернутися до Бога з покаянням і проханням про прощення.
  • Гордість призводить до руйнування особи і до загибелі душі.
  • Гордість перешкоджає нашому служінню Богові та ближньому.

Слід сказати, що гордість властива всім людям без винятку, тільки в різних людей має різну міру і форму, і одні, розуміючи, що це гріх, з нею борються, а другі «культивують» її у своєму серці. Але, проте, багато хто зараз скаже, що є людьми негордими. Усе це тому, що гордість іноді не так легко розпізнати. Виявляється в неї дуже багато облич. Ви скажете: «Які ще обличчя? Гордість є гордість. Її видно здалека». Але ні. Існує дві її форми: явна і прихована.

Явну гордість розпізнати дуже легко, бо вона завжди каже: «Я більший, ніж… Я кращий, ніж… Я розумніший, ніж… Я мудріший, ніж хтось інший». Прихована ж гордість може говорити інакше: «Я менший, ніж… Я гірший, ніж… Я страшніший, ніж… Я даремніший, ніж хтось інший». Така гордість маскується під скромність і впокорення, хоча такими не є. Насправді за усіма цими словами ховається уражена самолюбність і претензія до Бога: «Це Ти мене зробив таким, хоча я гідний більшого!»

Взагалі гордість любить посилено ховатися і ретельно маскуватися. Навіть сама людина може не розуміти, що мотивом її вчинків, навіть «добрих», є гордість. Недаремно каже Писання, навіть «якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи» (1Кор. 13:3). Люди не знають причин наших вчинків, але Бог знає! Тому в Біблії сказано: «Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе» (1Тим. 4:16).

Зовнішня гордість помітна і тому легше піддається лікуванню. Людину, яка має зовнішню гордість, можна дізнатися і по одягу, і по ході, і по розмові. Люди гребують тими, у кому є зовнішня гордість, і цим допомагають їм виправитися. А прихована гордість дуже підступна і тому насилу піддається зціленню. Вона ховається глибоко, оточення її не бачить, і тільки досвідчена людина здатна розпізнати її.

Гордість може виражатися і в самоправедності, коли людина звеличується у власних очах унаслідок добрих справ, які вона робить. Згадаємо притчу про фарисея і митаря (Лк. 18:9-14). Вона може проявлятися в прагненні зробити себе красивішою за інших, у надмірній турботі про свою зовнішність (1Тим. 2:9-10).

Як же позбутися гордості? У першу чергу треба визнати себе грішником перед Богом і попросити Його про звільнення! Самостійно людині неможливо звільнитися від гордого серця. Але все можливе Богові! Крім того, Бог чекає і від нас боротьби з цим гріхом. Як же боротися?

Уявіть, що ви здійснюєте якусь важливу працю, і у вас виникають думки, що ви робите щось велике, що ви доброчесна людина. Це непомітно приходить диявол і намагається посіяти у вас гріховні помисли. Якщо ви приймете ці думки, їх розвиватимете в собі, то у вас прогресуватиме гордість, навіть якщо ви її приховуватимете. Придивившись, побачите, що задоволення, яке ви від цих думок відчуваєте, помилкове. І якщо Христос змінить життєві обставини, кудись подінеться ваша чеснота, і ви, можливо, виявитеся гіршими за тих людей, над якими підносилися.

Апостол Павло пише в Посланні до Коринтян: «Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?» (1Кор. 4:7). Усе, що ми маємо, дане нам Богом, тому ми не повинні гордитися своїми справами, даруваннями і талантами, але навпаки, знаходитися в упокорюванні і страху, розуміючи, що Бог може в будь-який момент забрати в нас те, чим ми гордимося. Також, якщо ви надаєте іншим право робити вам зауваження, викривати вас, то цим теж собі допомагаєте позбавитися від гордості. Коли уражають вашу гордість, не потрібно поспішати до неї на допомогу. Залиште її, нехай собі помирає.

Симптоми гордості

  • Гордість швидко дратується, гнівається, не може терпіти.
  • Гордість не бажає дослухатися до порад і викриттів.
  • Гордість любить проголошувати свої титули.
  • Гордість уперта.
  • Гордість постійно порівнює себе з іншими і прагне до суперництва.
  • Гордість образлива.
  • Гордість примушує тебе думати, що ти кращий за інших і корисніший за інших.
  • Гордість завжди упевнена у своїй правоті і непогрішності поглядів.
  • Гордість любить учити інших, а сама вчитися не любить.
  • Гордість перетворює бесіду на монолог, бо любить, щоб її слухали.
  • Гордість не любить просити.
  • Гордість не любить дякувати (невдячна).
  • Гордість любить завжди вигравати, у тому числі – у суперечках.
  • Гордість не вміє програвати.
  • Гордість породжує заздрість, коли хтось у чомусь кращий, ніж ти.
  • Гордість породжує недовіру: нам важко повірити, що хтось може зробити те чи інше краще, ніж ми. Неначе інші менш компетентні.
  • Гордість народжує в нас почуття, що нам усі повинні, оскільки оточення часто покладається на нас і в багатьох ситуаціях безпосередньо залежать від нас.
  • Гордість завжди і в усьому шукає вигоди для себе.
  • Гордість підштовхує нас знаходитися в колі людей, які не лише шанують нас, але і зважають на наше верховенство.

Підготувала І. Мартинова

Попередній запис

Про гордість

"Чим довше я живу, чим більше бачу, як живуть і намагаються жити в наш час, тим більше переконуюсь у правоті ... Читати далі

Наступний запис

Що Біблія каже про гординю?

Існує різниця між гординею, яку Бог ненавидить (Притчі 8:13), і тим почуттям задоволення, яке ми отримуємо після успішно виконаної роботи. ... Читати далі