Особисті стосунки з Господом у жодній мірі не можна назвати одноманітними. Вони можуть бути одноманітними хіба що за їх цілковитої відсутності, а за наявності – можуть набувати найрізноманітніших форм і відтінків, тільки не бути одноманітними.
Стосунки з Господом потребують постійного зростання, в іншому випадку вони деградуватимуть і можуть зійти нанівець, при чому людина часто навіть не помічатимете цього. Принаймні, до пори до часу. Опис подібної ситуації ми знаходимо в Одкровенні Івана Богослова: «Знаю твої діла; ти ні холодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гарячий! Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх» (3:15,16). Погодьтеся, суворе і в чомусь страшне попередження!
Проте не менш страшним є духовний стан людей, до яких безпосередньо звернене це попередження: «Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий» (Одкр. 3:17). Тобто окрема людина чи певна община не тільки не помічає якихось негараздів у своєму духовному, а заразом і в тілесному житті, але й свято переконана, що в неї (і людини, і общини) все просто гаразд!
Недаремно, тут пригадали разом з духовним і тілесне життя, адже про це часто забувають, а деколи навіть і не здогадуються, що всі гріхи, переступи в духовному житті отримують наслідки в житті тілесному. Усе згідно біблійного принципу: «Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), який стосується обох вимірів життя: духовного і тілесного. До того ж цей закон дієвий і в зворотному напрямку: будь-який вчинок, немає різниці, чи добрий він, чи поганий, впливає на наш духовне життя. Звісно ж, з відповідними наслідками…
Напевно хтось, хто читатимете ці рядки мимоволі задасться запитанням: навіщо взагалі згадувати такі, цілком очевидні речі? У тому і річ, що ці цілком очевидні речі, які начебто всі знають, з такою самою очевидністю забувають. Або ж ігнорують… Хоча, чесно кажучи, яка різниця, у чому полягає причина недотримання цього духовного закону? Результат недотримання буде однаковим: «Ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий». І не сумнівайтесь, Господь обов’язково повідомить про це вам. Якщо, звичайно, у цьому буде потреба.
Якщо ж ви хочете уникнути цього неприємного звернення, тоді варто подбати про свої стосунки з Творцем: чи не виникло в них, раптом, холоднечі, порожнечі, байдужості, ліні, одним словом… усього того, що так притаманне нашим стосункам із Спасителем. Якщо з подивом, а краще із сумом, а то із жахом виявили в собі ці ознаки, тоді краще не гаючи часу скористатися наступною Христовою порадою: «Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити. Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся» (Одкр. 3:18,19).
Молитва і щире покаяння – от Божі ліки від цієї недуги. А також любов. До Бога і до ближнього. Любов, без якої всі старання будуть просто даремними (див. 1Кор. 13:1-3), і яка є основним каталізатором зростання стосунків з Господом.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Основний каталізатор
Ваш коментар: