Де ховається гордість?

З гордості почалося все погане, гордістю закінчується все добре. Мало того, гордість – найдревніший гріх:

  • Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив” (1Ін. 3:8).
  • Говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій і сяду на горі у зібранні богів, на краю півночі; зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього”“( Ісаї 14:13,14).
  • У пекло скинута гординя твоя з усім шумом твоїм” (Ісаї 14:11).

Перший гріх людський теж був замішаний на гордині. Ключик, який сатана підібрав до серця Єви був такий: “Ви будете, як боги, що знають добро і зло” (Буття 3:5).

Бажання піднестися! Заздрість до того, хто вищий, і гордість, коли ти став вищим самий. Заздрість і гордість – рідні сестри.

Але… Гордість (перше значення слова) – почуття власної гідності, самоповага. Хіба це погано? І в нас, начебто є причини для гордості. Ми – Діти Божі, царствене священство, на нас чекають вінці на Небесах – це з одного боку.

Але, з другого боку, у нас є і підстави для лагідності та упокорювання. Ми – раби Божі, Бог каже: “Хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою” (Мф. 20:26), і ми зобов’язані коритися волі Божій – про це не треба забувати.

Гордість (друге значення слова) – це зарозумілість, завищена самооцінка. У що ми себе оцінюємо? Як оцінити себе вірно? Християнин повинен знати собі ціну, це… що раб нічого не стоїть. Ціна раба – 30 срібників.

Але людина горда, тим і відрізняється, що вона явно чи неусвідомлено цінує себе в 100, у 1000, у мільйон срібників.

Публічність гордості

І ще одна властивість гордості – жадання публіки. “У гордій самотності” – вираз безглуздий. Гордості потрібна публіка, – який сенс підноситись, якщо підноситись немає над ким?

Л. Толстой казав: “Людина горда шанує не себе, а ту думку, яку про неї склали люди”.

А з другого боку… Як оточення ставиться до людей гордих? Їх безумовно не люблять, побоюються (якщо вони мають владу), і сміються над ними (якщо немає жодної основи для гордості).

Часто людьми гордими захоплюються та їм поклоняються (особливо, якщо ті дійсно мають владу чи надзвичайно талановиті), перетворюючи їх гордість на непомірну гординю. І витримати це випробування можуть далеко не всі…

Дуже часто гордівників використовують у своїх цілях не дуже порядні люди, граючи на їх гордині.

Гордість християнина

Чи є гордість серед християн?

Десятки місць Писання буквально кричать: “Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать” (Якова 4:6).

Відкриті гордівники трапляються рідко – їх легко побачити, викрити і, на щастя, виправити. Є ті, хто носить у собі гордість, втаюючи її від оточення. Такі люди розуміють, що гордість у них є, але, не мають сил від неї позбутися. Таким християнам теж порівняно легко допомогти, бо вони самі усвідомлюють присутність гордині у своєму серці і, будучи християнами, борються з її проявами і, врешті-решт, з Божою допомогою позбуваються неї.

Більшість же з нас і не підозрюють, що в наших серцях благополучно живе гординя, час від часу, завдаючи точних і сильних ударів по нашому християнському життю.

Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене” (Псалом 18:13).

Мімікрія гордості

Саме на цьому, на таємній гордині в наших серцях, ми сьогодні зосередимо нашу увагу. І почнемо ми з доброти…

Гучна доброта

Скажіть, доброта – чеснота? Чи може за добротою ховатися гординя? Ще й як!

Добродійні акції численних банків, корпорацій, мільйонерів, широко освітлювані телебаченням і пресою, є проявом доброти? Звичайно! Питання в другому – мета?! Для чого це робиться?

Навіщо? Приносьте ваші гроші в банк “Альфа”! Він добріший за банк “Бета”. Мета: піднестись над конкурентом і в результаті заробити.

Ісус попереджає добряків всього світу. “Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного” (Мф. 6:1).

Як зрозуміти слова “не буде нагороди” – Бог цього не заохочує, не любить. Таких людей Ісус називає лицемірами. Вони хочуть прославитися, як добрі люди, і тільки.

Наша доброта – тест на гординю

Як розпізнати, чи не сховалася гординя в тіні мого доброго вчинку?

  • Якщо про нього знаю тільки я і Бог, – мій вчинок дійсно добрий. (Наприклад, я захотів допомогти братові фінансами (лист без зворотної адреси)).
  • Якщо про мій добрий вчинок знає людина, яка мною облагодіяна (віддав гроші особисто), – небезпека народження в моєму серці гордині зростає в багато разів.
  • Якщо ж про це знають кілька людей – майже напевно можна сказати, що я потраплю на гачок гордині (шанс уникнути цього мізерний).

Таким чином, якщо я хочу і прагну до того, щоб про мою доброту дізналися, а краще, ще щось добре сказали інші люди, інфекція гордині в мені є. І загострення цієї хвороби може наступити в будь-який момент.

Але хіба не важливо, щоб про нас мало добру думку оточення? Адже сказано: “Бо ми дбаємо про добре не тільки перед Господом, але й перед людьми” (2 Кор. 8:21).

Але, якщо ми робимо добре тільки заради думки людської, щербата копійчина ціна такій доброті. Мета – доброта, хороша думка про нас – тільки слідство. І нехай завжди так і буде.

За матеріалами сайту golgofa.kіev.ua

Попередній запис

«Все обізнаність»

Гордість, зарозумілість, самовпевненість світу цього, яким, як може здатися, при чому цілком не безпідставно, просто немає меж. Ці всі вади ... Читати далі

Наступний запис

Де ховається гордість (закінчення)?

Шумна справедливість Скажіть, – прагнення до справедливості є гідністю людини? "О, людино! сказано тобі, що – добро і чого жадає ... Читати далі