Багато людей сьогодні, втім як і завжди, сумують за «сильною рукою», тобто лідером, ватажком, який вирішить усі їх життєві проблеми та негаразди… Ну, якщо не всі, то принаймні, частину з них. Віра в такого ватажка, фактично «рятівника» нації, посилюється, коли в країні трапляються якісь біди, катаклізми, а між людьми вирують незгоди та нерозуміння. У такі моменти багато хто готовий повірити обіцянкам будь-кого, навіть відвертого пройдисвіта, який проте обіцяє людям те, що вони хочуть почути, а по можливості і побачити… Найцікавіше ж те, що навіть у такі моменти більшість людей не готові повірити Божим обітницям, якими всіяна буквально вся Біблія. Обітницям, які провіщають людям процвітання, мир, довгі роки життя за умови покори та послуху Богові. У чому ж річ? Чому «не ризикнути» і не довіритися Богові?
Часто свою відмову вірити Божим обітницям люди аргументують тим, що віруючі люди, з чиїх вуст вони їх чують, поводяться не «відповідним» чином, тобто їх слова розбігаються з вчинками. Звичайно, про це не раз згадується в Біблії (зокрема, у Рим. 2:17-24), проте причина неприйняття Божих обітниць світом криється зовсім не в цьому, а дещо в іншому: у ворожнечі, що існує між світом і людьми, які коряться Волі Божій (принаймні, намагаються коритися їй).
«Дружба зі світом є ворожнеча проти Бога» (Як. 4:4), – попереджає нас Біблія. І хоча багато людей можуть з цього приводу мати іншу думку, проте рано чи пізно вони переконаються в правоті Божого слова: «Бо не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37). А часто (загалом основною) причиною ворожнечі між світом і Богом стає різна шкала цінностей: тобто тією, якою послуговується світ і тою, яку пропонує всім нам Бог. Цінності в цих шкалах різняться дуже суттєво: «Що високе в людей, те мерзенне перед Богом» (Лк. 16:15), – тобто те, що так високо цінує світ, для Бога є нічим, а деколи просто огидним. Світ часто так само ставиться до Божих цінностей, хоча деколи, на словах, теж цінує їх: наприклад, любов, щирість, вірність цінуються в цьому світі, проте часто нехтуються заради «більших земних благ», таких як статки, становище в суспільстві, людська слава та ін.
Про небезпеку земних «цінностей» Біблія попереджає нас неодноразово: «Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої. Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік» (1Ін. 2:15-17).
А от і ще одна суттєва відмінність між цінностями світу цього і цінностями Божими – земні цінності тимчасові, а Божі – вічні: «Всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде; Слово ж Господнє перебуває повік» (1Пет. 1:24,25). А цього світ, відчуваючи свою тлінність і тимчасовість, Богу і тим, хто залишається вірним Йому і Його слову «простити» не може: «Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас» (Ін. 15:20).
Зважаючи на все це, не треба сильно перейматись тим, що думає про нас, віруючих людей, світ. Єдине, про що слід наголосити, так це не давати «приводу тим, хто шукає приводу» (2Кор. 11:12), тобто треба намагатися бути делікатними в оцінці «цінностей» світу цього, не забуваючи, звичайно, нагадувати всім оточуючим про істинність і вічність біблійних істин, на яких тримається весь цей світ, навіть часто-густо не здогадуючись про це.
От у цьому і полягає основна мета християн, послідовників Христових: «Навчати світ зберігати все, що Господь заповів нам» (див. Мф. 28:20) і хрестити людей, які зголосилися прийняти це «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мф. 28:19). От такий Божий план спасіння людства, якому більшість людства вперто пручається, у той же час шукаючи свого чергового «спасителя» десь на стороні, щоб розчарувавшись у ньому, розпочинати пошуки нового… У свою чергу забуваючи про Божі обітниці та власне спасіння…
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Божий план спасіння
Ваш коментар: