Тепер розглянемо те, як Сам Бог насправді закликає нас на практиці випробувати Його, слідуючи Його вказівкам з Писання, що пов’язані з десятиною. Цей заклик до Ізраїлю даний у книзі Малахії 3:7,8: “З днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, – говорить Господь Саваоф. Ви скажете: “як нам навернутися?” Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: “чим обкрадаємо ми Тебе?” Десятиною і приношеннями“.
Зауважте, що утримання Божої частки назване “обкраданням Бога”. Більшість з нас ніколи не наважилися б обкрасти людину, але ми можемо виявитися винними в обкраданні Бога.
Бог потім повідомляє Ізраїлю результат, до чого призводить обкрадання Його: “Прокляттям ви прокляті, тому що ви – весь народ – обкрадаєте Мене” (Мал. 3:9).
Але потім, по Своїй милості, Бог вказує шлях виходу: “Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, – говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення?” (Мал. 3:10).
За яких умов Бог обіцяє благословення? – коли ми принесемо всю десяту частину в “дім сховища“. Бог говорить: “Випробуйте Мене, і побачите, як Я виконаю обіцяне”. Він вимагає від нас випробувати Його своїми фінансами; іншими словами, ми повинні зробити крок вірою. Потім Він продовжує говорити про результати цього: “Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас плоди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх, – говорить Господь Саваоф. І блаженними називати будуть вас усі народи, тому що ви будете землею жаданою, – говорить Господь Саваоф” (Мал. 3:11,12).
Бог говорить: “Якщо ви шануватимете Мене десятиною, Я виллю на вас такі благословення, що у вас не вистачить місця вмістити їх. Я забороню тому, хто пожирає все ваше, і всі народи побачать і скажуть: “Який благословенний народ. Бог дійсно благословив і дав йому процвітання”. Усе це обіцяно як результат принесення десятої частини в дім сховища.
Дозвольте мені підвести підсумок:
– Упродовж більше тисячі років Бог вів запис того, що приносив народ Ізраїлю. Він вимагав від нього давати десяту частину всіх прибутків Йому, і потім одного разу Бог говорить: “Я вів запис. Ви обкрадали Мене”. Отже пам’ятайте: Бог веде запис.
– Утримування того, що належить Богові – це обкрадання. Обкрадання не людини, але обкрадання Бога, і це приносить прокляття на тих, хто так чинить.
– Чесна десятина приносить благословення, і в результаті Бог прославляється в благословенні, яке приходить на Його народ.
– Десятина – це випробування нашої віри і Божої вірності. Але, будь ласка, пам’ятайте, усе це повинно бути зроблено у вірі.
Тепер давайте розглянемо, про які сховища говориться в цьому уривку. Що таке сховище? По-перше, це місце, звідки ми беремо їжу для їжі; по-друге, це місце, де зберігається насіння, яке буде посіяне для майбутніх урожаїв.
Як християни, ми отримуємо духовну їжу з певного джерела чи джерел, і ми, ймовірно, отримуємо насіння, щоб сіяти в житті інших людей з того ж самого джерела. Я вважаю, що де знаходиться це джерело – там ваше сховище. І саме туди вам необхідно принести свою десятину.
Ісус сказав: “Написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих” (Мф. 4:4). Якщо ви належите місцевій церкві, яка задовольняє вашу нужду в слові від Господа, тоді, очевидно, що це ваше сховище. Будьте вірні в тому, щоб носити десятину туди. Але є дуже багато християн сьогодні, які не мають такого привілею. Вони повинні відшукати і знайти своє джерело, яке дасть їм їжу і насіння, щоб сіяти.
Дозвольте мені поділитися маленькою притчею, яку я не тлумачитиму: Якби ви їли в одному ресторані, а платили б іншому ресторану, це не було б дивним? Розміркуйте над цим, і я думаю, ви зможете уявити це самі.
Потім ми повинні розуміти, що подавання десятини – це не кінець усіх приношень Богу; це – початок. Приношення десятини покладає основу для нашого систематичного, постійного приношення Богу. Біблія також говорить про дар у двох інших головних категоріях: приношення і милостині. Насправді, ми не жертвуємо свою десятину Богу, тому що це по праву вже належить Йому. Але те, що ми приносимо понад свою десятину, – це вже пожертвування. Подивіться на все багатство вибору, який Ізраїль мав у приношеннях, про це говориться у Второзаконні 12:6: “…і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і мирні жертви ваші, і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої“.
Тут згадана десятина плюс шість особливих видів приношень:
- всепалення;
- жертви;
- возношення рук;
- обітниці;
- добровільні приношення;
- первістки великої і дрібної худоби.
Другими словами, існує великий вибір приношень, які ми можемо приносити Богові. Але нашу десятину ми не жертвуємо – даючи десятину, ми повертаємо Богові те, що за Писанням належить Йому.
На додаток до приношень є те, що Біблія називає “милостинею”. Це не те, що ми даємо Богові, але те, що ми даємо тим, хто має в цьому потребу, і тим, хто страждає. Біблія говорить значно більше про дар бідним, ніж більшість християн чуло. Саме про це говорив Ісус в Євангелії від Луки 12:32-34: “Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство. Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде“.
Куди ви вкладете свої гроші, там буде і ваше серце. Ви не можете мати ваших грошей в одному місці, а ваше серце в другому. Ісус говорить: “Поступайте, як діти Царські. Ваш Отець дав вам Царство, так що ви можете дозволити собі бути щедрими. Давайте бідним, збирайте собі скарби на небесах”.
У Екклезіаста 11:1,2 є дивна картина того, що ми робимо, даючи бідним: “Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його. Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі“.
Сподіваюся, ви бачите суть. Коли ви даєте бідним – ви вкладаєте в систему Божого страхування. Автор говорить: “Давай частину семи – що є вашим обов’язком – і навіть восьми, – тобто навіть більше, ніж ви зобов’язані, – тому що не знаєш, яка біда прийде на землю”. Другими словами, якщо ви поступаєте зі своїми грошима так, як говорить Бог, то Він потурбується про вас, коли прийде лихо. У цьому Його гарантія і в цьому ваша страховка. Дар бідним – це страхування на випадок поганих часів.
От свідоцтво Освальда Сміта, який був пастором церкви в Торонто, Канада, упродовж багатьох років. Під час Великої депресії сотні людей, які мали потребу приходили в його офіс щодня, просячи фінансову допомогу в церкви. За його словами, церква надавала допомогу сотням. Але він додав, що завжди перевіряв кожну людину, чи була ця людина вірна в десятині Божій у ті часи, коли в неї був достаток. І от висновок, зроблений Смітом: жоден, хто приходив по допомогу, не був вірний у десятині. Звідси саме собою витікає, що Бог потурбувався про тих, хто був вірний у дарі десятини, – вони не просили фінансової допомоги!
