Задокументовані цілющі якості червоного вина

Жоден інший харчовий продукт не зменшує загальної смертности і частоти серцевих нападів більше, ніж вино[1].

1992 року було опубліковано велике американське наукове дослідження, яке пробудило інтерес тамтешньої медичної спільноти до явища, яке назвали «французьким парадоксом». Науковці Серж Рено і Мішель де Лонгеріль оприлюднили свої висновки в «Лансеті», престижному британському медичному журналі, вказуючи на такі факти: французи споживають на третину більше жиру, у тім числі й насиченого, ніж американці. Також вони більше курять і приділяють мало часу фізичним вправам. Однак відсоток серцевих нападів у них – один із найнижчих у світі, як і кількість випадків інсульту.

Науковці, котрі проаналізували французький спосіб життя, дійшли висновку, що низький рівень серцевих недуг пов’язаний із тим, що більшість людей у тій країні споживають помірну кількість червоного вина. Фактично, це головний алкогольний напій у Франції. Науковці переконані: властивості червоного вина знижують щільність тромбоцитів у крові, що, своєю чергою, веде до нижчої захворюваности на ішемічну хворобу серця[2].

Подальші дослідження виявили, що в осіб, які випивали одну-дві склянки червоного вина на день, ризик занедужати на ішемічну хворобу серця зменшився приблизно на 30-50 відсотків[3]. З усіх медичних досліджень, опублікованих донині, стає зрозуміло, що жоден інший продукт чи напій не зменшує загальної смертности від серцевих недуг і загальної кількости серцевих нападів більше, ніж помірне споживання червоного вина.

Ці результати перегукуються з роботою доктора Артура Клацкі, кардіолога, який почав досліджувати зв’язок між серцевими недугами і вживанням алкоголю ще в 1970-их роках. Спершу доктор Клацкі проаналізував медичні картки 80 тисяч пацієнтів. Наприкінці десятирічне дослідження охоплювало 129 тисяч осіб. Науковець виявив, що чоловіки і жінки, котрі споживають помірну кількість алкоголю, суттєво менше ризикують померти від серцевих хвороб[4].

Серцево-судинні недуги щороку є причиною приблизно 50 відсотків смертей у Сполучених Штатах. Майже мільйон американців на рік умирають від хвороб серцево-судинної системи. Річна вартість медичних процедур для сердечників – у тім числі операцій із шунтування, серцевого зондування і ангіопластики зі стентуванням – сягає понад 100 мільярдів доларів[5]. Середня вартість перебування в шпиталі внаслідок інфаркту міокарда (серцевого нападу) становить 14722 долари для одного пацієнта. Середня вартість операції з шунтування і перебування в медичному закладі обходиться в 32346 доларів, а середня вартість ангіопластики і перебування в шпиталі – у 21113 доларів[6].

Допомога після ішемічного інсульту

Доведено, що помірне споживання червоного вина знижує ризик розвитку ішемічного інсульту. Ця недуга виникає внаслідок утворення згустку крови, а всі флавоноїди червоного вина – особливо кверцетин, катехін, епікатехін і резвератрол – протидіють згущуванню крови.

Червоні вина мають приблизно в 50-100 разів більше резвератролу, ніж білі. Резвератрол – це речовина, яка міститься в шкірці винограду. У людському тілі він підвищує рівень доброго холестерину і діє як антиоксидант, гальмуючи окислення поганого холестерину і зменшуючи кількість тромбоцитів, що нагромаджуються в артеріях. Окислений холестерин – головна причина атеросклерозу. Резвератрол також запобігає утворенню згустків крови.

У червоному вині є ще один сильний флавоноїд – квертецин, котрий діє як антиоксидант і протизапальний засіб. Він також запобігає утворенню згустків крови, зменшуючи злипання тромбоцитів.

У червоному вині знайдено понад тисячу інгредієнтів і нутрієнтів. Воно особливо багате на фенольні складники, фітохімічні речовини, які надають напою гіркости і терпкости. Під час вироблення червоного вина виноградна шкірка бере участь у ферментації, тому воно має набагато більший фенольний вміст, ніж біле. Також червоне вино містить понад сто різних флавоноїдів – флавонолів, антоціянів, катехінів, олігомерів та полімерів катехінів. Флавоноїди мають антиоксидантні і протизапальні властивості. Окрім кверцетину і резвератролу, одні з найпоширеніших флавоноїдів у червоному вині – катехін і епікатехін. Загалом, флавоноїди спиняють нагромадження тромбоцитів, що зменшує ризик утворення згустків крови і таким чином зменшує імовірність серцевих нападів та інсульту.

Жоден флавоноїд не спроможний захищати серце окремо від інших. Лише поєднання флавоноїдів і фенольних речовин може вберегти від серцево-судинних хвороб та інсульту. Група фенольних речовин і флавоноїдів діє спільно, підвищуючи рівень доброго холестерину, знижуючи окислення поганого та зменшуючи щільність тромбоцитів і фібриногену (головного компонента в згустках крови).

Допомога при раку

Як видається, червоне вино може бути корисним у боротьбі з раком. Виявилося, що особливо сильні протиракові властивості має квертецин.

Допомога для травлення

Також червоне вино стимулює травлення. У посланні Павла до Тимофія ми читаємо: «Надалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг» (1Тим. 5:23). Помірна кількість червоного вина стимулює виділення кислоти в шлунку, не пошкоджуючи слизової оболонки. (Увага: якщо у вас гастрит чи виразка, цілковито уникайте будь-яких видів алкоголю).

Я вважаю, що одна з причин низького рівня серцевих хвороб у французів – не тільки помірне споживання вина, а й бажання зробити обід чимось особливим. Французи подають до столу чимало страв – найчастіше п’ять. Це зазвичай мала закуска, ситніша закуска, основна страва, далі четверта страва – найчастіше сир, і зрештою десерт. Вино переважно п’ють під час сніданку та обіду. Їжу споживають повільно, між стравами доволі часу для травлення і відчуття ситости. Як наслідок, кожної страви з’їдають менше, а вино сприяє ефективному травленню.

Вино не тільки покращує травлення, а й допомагає запобігти гастроентериту і діяреї мандрівників. Доктор Мартін Вайс з Університету Західної Вірджинії також виявив, що один-два келихи вина під час їди запобігають харчовому отруєнню і дизентерії. За результатами його наукового дослідження, червоне вино має кращу лікувальну дію, ніж субсаліцилат вісмуту, що є активною речовиною медпрепарату «Пепто-бісмолі». Як виявилося, і червоне, і біле вино активніше вбиває бактерії, що спричиняють дизентерію, ніж інший алкоголь[7].

Наприкінці XIX століття в Парижі спалахнула епідемія холери. Ті, хто пив вино, переважно уникали дизентерії, пов’язаної з холерою. Люди, які часто подорожують за кордон, на власному досвіді переконалися, що келих червоного чи білого вина під час кожної їди – це чудові ліки від діяреї мандрівника. Причому біле вино в цьому випадку ще ефективніше, ніж червоне.

Вино також запобігає утворенню камінців у нирках. Згідно з результатами експерименту групи науковців із Гарварда, які загалом дослідили 21 напій, вино тут найбільш помічне[8].

Допомога від тривоги

Упродовж століть вино використовували для лікування тривоги, депресії та безсоння. Цю мудрість знаходимо ще в книзі Притчах: «Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею; нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання» (Притч. 31:6-7).

Лікарі століттями призначали своїм пацієнтам одну-дві склянки вина на ніч – від безсоння і тривоги. Однак алкоголь пригнічує центральну нервову систему, і позаяк алкоголіки схильні до депресії, я не рекомендую вина людям у такому психічному стані. Депресія, фактично, може призвести до алкоголізму.


[1] David Whitten et al., To Your Health (New York: Harper-Collins Publishers, 1994).

[2] S. Renaud and M. de Lorgeril, «Wine, Alcohol, Platelets and the French Paradox for Coronary Heart Disease», Lancet, 339 (1992), 1523-1526.

[3] J. M. Gaziano et al., «Moderate Alcohol Intake, Increased Levels of High-Density Lipoprotein and Its Subfractions, and Decreased Risk of Myocardial Infarction», New England Journal of Medicine, 329 (1993), 1829-1843.

[4] A. Klatsky et al., «Alcohol and Mortality: A Ten Year Kaiser-Permanente Experience», Annals of Internal Medicine, 95:2 (1981), 139-145.

[5] Mark Hlatkymdetal, «Clinical Correlates of the Initial and Long-Term Cost of Coronary Bypass Surgery and Coronary Angioplasty», American Heart Journal, 138:2 (1999), 376-383.

[6] Harlan Krumholz et al., «Clinical Correlates of In-Hospital Costs for Acute Myocardial Infarction in Patients 65 years of Age and Older», American Heart Journal, 135, 3 (1998), 523-531.

[7] M. Weisse et al., «Wine as a Digestive Aid: Comparative Antimicrobial Effects of Bismuth Salicylate in Red and White Wine», British Medical Journal, 311 (1995), 1457-1460.

[8] G. Curhan et al., «Prospective Study of Beverage Use and a Risk of Kidney Stones», American Journal of Epidemiology, 143:5 (1996), 487-494.

Попередній запис

Вино в Ісусові часи

Шлюб у Кані, Бартоломео Мурільйо За часів Ісуса вино було у звичайному раціоні кожної людини, його ... Читати далі

Наступний запис

Чи інші алкогольні напої так само корисні?

Чимало людей вважають: якщо червоне вино добре для фізичного здоров’я, то інший алкоголь теж. Але ні. Пиво і міцні спиртні ... Читати далі