Часник, цибуля і пори

Часник, цибуля і пори, які формально належать до родини лілійних, тісно споріднені. Їх тисячі років використовували і в куховарінні, і в медицині.

Часник має могутні цілющі властивості

Ізраїльтяни використовували часник як їжу і ліки ще задовго до того, як Мойсей вивів дітей Ізраїлю з Єгипту. На стінах єгипетських гробниць було знайдено зображення головок часнику. Малюнок датують 3200 роком до Р. X. – за століття до того, як Йосип обійняв владну посаду в Єгипті. Вважають, що часник давав силу будівникам пірамід і відвагу римським легіонам. За обох світових воєн його вживали як сильний антисептик.

Китайці використовували лікувальні якості часнику ще три тисячі років тому. Батько медицини Гіпократ теж його застосовував, як і Аристотель. Цей факт не так широко відомий, але Луї Пастер фактично підтвердив, що часник може вбивати бактерії.

Щонайменше 77 різновидів часнику і цибулі ростуть на Близькому Сході. Єврейський Талмуд навіть вказує, що деяку їжу належить постійно заправляти часником.

Аліцин – саме той складник, якому часник завдячує своїм запахом, – і надає йому сильних антибіотичних якостей. Сотні наукових експериментів підтвердили, що екстракт аліцину з сирого часнику знищує мікроби, котрі поширюють такі недуги, як ботулізм, діярея, дизентерія, стафілокок, туберкульоз і тиф. Часник містить антимікробну речовину найширшого спектру дії, що відома у світі природи. Вона протибактеріяльна, протигрибкова, протипаразитична, протипротозойна і противірусна.

Часник має чимало цілющих якостей, у тім числі і для серцево-судинної системи.

Японські науковці одержали з часнику антибіотичні ліки, що мають назву кайолік. Цей препарат використовували для боротьби з грипом – зокрема під час великої епідемії в Москві в 50-их роках минулого століття, – а також для профілактики пневмонії, коклюшу і численних шлункових розладів. Науковці припускають, що однією з причин ефективности ліків із часнику є його здатність підвищувати природний імунітет тіла.

Дослідження показали, що часник сповільнює згортання крови і має антиоксидантні властивості. Він, як видається, також має слабкий гіпотензивний ефект і може понижувати рівень холестерину. Було виявлено, що часник зменшує і систолічний та діястолічний кров’яний тиск. Чимало досліджень повідомляють: у пацієнтів, які вживали часник, високий кров’яний тиск став нижчим без вживання ліків. Ці антикоагулянті, антиоксидантні і гіпотензивні якості роблять часник добрим помічником у запобіганні атеросклерозу. Тільки два чи три зубці на день можуть суттєво знизити ризик серцевого нападу.

Щодо антимікробної дії, то часник знищує мікроорганізми через безпосередній контакт. Це може виявитися корисним у боротьбі з деякими кишковими паразитами, грибками, бактеріями і вірусами. Однак не існує досліджень, які показували б, що часник спроможний убивати шкідливі організми в усьому тілі.

Продемонстровано, що раціон, багатий на часник, допомагає запобігати деяким видам раку. Люди, котрі регулярно його споживають, наражаються на менший ризик захворіти на рак шлунка, товстої кишки і стравоходу[1]. Часник містить сірку, селен і 75 різних сіркових сполук. Дослідження показали, що люди, які їдять багато цибулевих овочів – таких як часник і цибуля, – значно рідше хворіють на рак шлунка. Безсумнівно, що спроможність запобігати ракові частково пов’язана з антиоксидантними властивостями часнику.

Сирий чи у вигляді сиропу, часник став популярним засобом проти застуди, запалення горла і кашлю. Його призначають різного штибу цілителі як сечогінний засіб і проти шлункових розладів та ревматизму.

Чимало людей уникають часнику через його запах. Найкращий спосіб послабити пахощі часнику – пожувати після його споживання гілочку чи дві петрушки. Саме так використайте цей гарнір на своїй тарілці! Щоби позбутися запаху часнику на руках, протріть їх лимонним соком і сіллю, а тоді сполосніть.

Варіння руйнує або зменшує вміст аліцину в часнику, а також знижує інші його лікувальні властивості. Але і зварений, і сирий, і вжитий у вигляді екстракту часник залишається одним із цілющих природних харчів, що відомі людині.

Цілющі властивості цибулі

Як і часник, цибулю впродовж тисяч років вважали лікувальною рослиною. За давніх часів її називали їжею, що давала велику енергію та витривалість. Рабам і робітникам, яких було чимало серед ізраїльтян в Єгипті, клали до харчів багато цибулі, щоб вони мали силу для важкої ручної праці.

Цибулю застосовували зовнішньо як антисептичний і знеболювальний засіб, також вживали внутрішньо як тонізуючий, щоби послабити біль від кишкового обдимання і симптоми гіпертензії, знизити в крові рівень цукру і холестерину.

Болгари, котрі уславилися великою тривалістю життя, традиційно пояснювали своє довголіття раціоном із великою кількістю цибулі та йогурту.

Упродовж століть цибулю використовували для лікування хвороб нирок і сечового міхура. Сучасні травники вважають, що цибуля – добрий відхаркувальний і чудовий сечогінний засіб.

Є навіть така цитата Джорджа Вашингтона: «Особисто я лікую застуду, з’їдаючи перед тим, як лягти в ліжко, гарячу печену цибулю».

Чимало досліджень продемонстрували, що цибуля підвищує рівень доброго холестерину і понижує рівень поганого. Вона сповільнює утворення згустків крови, регулює рівень цукру і, можливо, запобігає ракові.

Одна ложка вареної цибулі може знівелювати деякі шкідливі наслідки споживання страви з високим умістом жиру.

Із цибулі було виокремлено до 150 різних хімічних речовин. Чимало з них досліджують досі.

Як видається, сира цибуля має більшу поживну і лікувальну цінність, аніж варена. Варіння зменшує здатність цибулі очищати кров і понижувати рівень холестерину, однак ці твердження потребують подальшого дослідження.

Сірка, одна з найважливіших зі 150 хімічних речовин у цибулі, стимулює в печінці ферментні системи, що знешкоджують шкідливі компоненти і допомагають загальмувати ріст пухлин у тварин.

Цибуля має антибіотичні якості, що ефективні проти різноманітних бактерій, грибків і паразитів. Також вона містить флавоноїди – актиоксиданти, що гасять реакції з вільними радикалами.

Лише пів склянки сирої цибулі містить:

Калорії 27
Натрій 2 міліграми
Калій 126 міліграмів
Волокна 0,6 грама
Вуглеводи 5,9 грама

 

Цибуля також має високий уміст вітамінів, особливо В1 (тіяміну), В2 (рибофлавіну) і С.

Ніжні пори

Пір – це негострий і солодший від звичайного різновид цибулі. Пори широко застосовують у кулінарії. Вони мають делікатніший смак, ніж часник та цибуля, і є основою для багатьох традиційних страв у давньому Ізраїлі. Однією з таких страв була каша, яку готували з білої головки пору, рису (чи іншого цілого зерна), товченого мигдалю і меду для солодкости.

Пори у великій кількості призначали неплідним жінкам, а також при ожирінні, скаргах на нирки, кашлі і шлункових розладах.


[1] S. Linger et al., The Natural Pharmacy (Rockland, Calif.: Prima Publishing, 1999).

Попередній запис

Квасоля і сочевиця (закінчення)

597 року до Р. X. цар Ієхонія віддав Єрусалим вавилонському війську і подався у вигнання. Разом із царем було переселено ... Читати далі

Наступний запис

Інша городина, важлива для здоров’я

Дозвольте мені ще раз нагадати вам про Божу настанову, яку записано в Бутті 1:29: «Ось, Я дав вам усяку траву, ... Читати далі