Дозвольте мені ще раз нагадати вам про Божу настанову, яку записано в Бутті 1:29: «Ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; – вам це буде в їжу». Зверніть особливу увагу на те, що йдеться про «усяку траву і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння».
Чимало овочів, які не надто поширені на Близькому Сході, все одно мають велику поживну цінність. По суті, що ширшим є асортимент овочів, які ми їмо, то менше вони нам обриднуть і більше поживної цінности одержимо.
Міністерство сільського господарства США радить з’їдати від трьох до п’яти овочевих страв на день. Я палко підтримую таку рекомендацію!
Чимало овочів, що містять велику кількість фітонутрієнтів – тих нутрієнтів, які найсильніше захищають нас від раку і серцевих недуг, – не згадано в Біблії. Вони не такі доступні для народів Середземномор’я, однак чудово допоможуть нам зміцнити здоров’я.
Хрестоцвіті овочі – темно-зелене диво
Ця велика родина овочів охоплює броколі, цвітну, брюсельську та китайську капусту, а ще капусту листкову і кучеряву, також салатну гірчицю, настурцію, ріпу, редис, брукву, хрін і качанну капусту. Загалом хрестоцвіті овочі широко відомі як капустяні. Одна з головних харчових рекомендацій Американського онкологічного товариства ґрунтується на тому, що споживання хрестоцвітих овочів допомагає знизити ризик раку.
Хрестоцвіті овочі містять чимало протиракових сполук, у тім числі ізотіоціянати, феноли і сірчисті сполуки на кшталт сульфорафанів та індолів. Броколі особливо багата на ізотіоціянати, сульфорафани та індоли, такі як індол-3-карбідол. Ці фітонутрієнти захищають від раку, стимулюючи в тілі захисні ензими – ті, що спроможні знешкодити канцерогенні речовини та вивести їх із тіла. Індоли можуть запобігати раковим недугам, спричиненим гормонами, деактивуючи естрогени. Індол-3-карбідол здатен знизити рівень естрадіолу – найактивнішої форми естрогену, перетворюючи його на естрон. Зменшення кількости естрадіолу і збільшення естрону пов’язане з нижчою захворюваністю на рак грудей і матки[1].
Овочі родини капустяних також спроможні збільшити вироблення в тілі одного з найважливіших антиоксидантних ензимів – глютатіон-пероксидази, що стимулює печінку знищувати канцерогенні речовини. До того ж хрестоцвіті овочі містять фолієву кислоту, вітамін С і бета-каротин. Усе це важливі для здоров’я поживні речовини. І, зрештою, ці овочі є добрим джерелом волокон.
Каротиноїдні овочі мають насичений колір
Каротиноїди знаходять у жовтих, помаранчевих і червоних плодах, а також у темно-зелених листових овочах. По суті, це червоні, жовті і помаранчеві пігменти, а в темно-зелених листових овочах колір приховує зелень хлорофілу. Існує понад 600 різних каротиноїдів. Бета-каротин, мабуть, найвідоміший із них.
Бета-каротин
Бета-каротин перетворюється в тілі на вітамін А, сильний стимулятор імунної системи. Видається, що він має особливу здатність активувати клітини Т-помічники. Бета-каротин також діє як антиоксидант. Раціон, багатий на їжу, що містить каротиноїди, пов’язують зі зменшеним ризиком раку і серцевих недуг.
Лікопен
Хоча бета-каротин – один із найвідоміших каротиноїдів, кілька інших мають більші антиоксидантні властивості. Зокрема лікопен.
До плодів із червоним пігментом, котрі містять лікопен, належать помідори, кавуни, рожевий грейпфрут, абрикоси і морква.
Лікопен – це антиоксидант, який, видається, має чудові протиракові якості. Його виявили під час досліджень, пов’язаних із раком простати. Харчі, багаті на лікопен, спроможні захищати від раку товстої та прямої кишки, шлунка, стравоходу і, можливо, від раку інших органів.
Лютеїн
До харчових продуктів із високим умістом лютеїну належать шпинат, листкова та кучерява капуста, римський салат і пори. Як видається, споживання їжі, багатої на лютеїн, може запобігти катаракті і втраті зору.
Інші сильні каротеноїди
До інших сильних каротиноїдів належить альфа- і гамма- каротин, а також зеаксантин. Кожен із них – дієвіший антиоксидант, ніж бета-каротин.
Дуже малоймовірно, що людина може одержати всі ці каротиноїди-антиоксиданти в одній вітамінній таблетці. Щоби отримувати вдосталь каротиноїдів, найкраще їсти багато моркви, помідорів, гарбуза, солодкої картоплі, шпинату, кучерявої капусти та інших темно-зелених листових овочів. Найліпший антиоксидантний захист – це щоденне споживання широкого асортименту каротиноїдних овочів.
Продукти з високим умістом хлорофілу
Сильні фітонутрієнти має ще одна група овочів – з високим умістом хлорофілу. Хлорофіл відповідає за зелену пігментацію рослин. Загалом кажучи, що темніші зелена рослина чи овоч, то більше хлорофілу вони містять.
Хлорофіл допомагає захищати ДНК – наш генетичний відбиток – від різноманітних токсинів. Два з цих токсинів пов’язують із раком – цигарковий дим та смажене м’ясо.
На додаток до протиракових властивостей, хлорофіл має ще й антиоксидантний вплив.
До харчових продуктів із високим умістом хлорофілу належать шпинат, кучерява та листкова капуста, бурячиння і петрушка.
Якщо ви їсте смажені продукти, то я вельми раджу вам споживати овочі з високим умістом хлорофілу, щоби заблокувати будь-які канцерогенні речовини, що з’являються внаслідок смаження.
Поєднання городини і злаків
Більшість овочів і злаків містять неповний комплекс білків, а це означає, що вони не мають усіх незамінних амінокислот. Соя – виняток. (У молочних продуктах, м’ясі і яйцях є усі харчові амінокислоти, які потрібні людському тілу).
Щоб одержати повний комплекс амінокислот, треба поєднувати насіння, квасолю, горіхи і злаки, що містять неповний протеїн. Наприклад, поєднавши квасолю з бурим рисом чи з горіхами та насінням, одержите повний комплекс білків.
Що я називаю повним комплексом білків? Існує вісім незамінних амінокислот – незамінних у тому сенсі, що тіло не спроможне виробляти їх, тож мусить брати з харчів. Іншими словами, ми обов’язково маємо одержувати ці амінокислоти з їжі.
Повні комплекси білків – такі як м’ясо, молочні продукти, яйця і соя – містять усі вісім незамінних амінокислот. У злаках переважно бракує амінокислоти лізину. Квасоля має незначну кількість метіоніну і цистеїну, однак у злаках цих двох амінокислот значно більше. Споживаючи разом квасолю і злаки, ми забезпечимо себе всіма незамінними амінокислотами. Таке поєднання рослинних продуктів зробить комплекс амінокислот повним.
Згадайте, у скількох мексиканських стравах поєднують рис і квасолю. І з погляду поживности страви це цілком виправдано. Та, на жаль, квасоля, яку подають у більшости мексиканських ресторанів, посмажена з великою кількістю жиру, а рис – білий, очищений від висівок і зародків. Іншими словами, протеїну у квасолі уже не так багато, а вміст жиру і низька поживна цінність рису можуть зробити такі харчі менш корисними. Однак ситна страва з цілого зерна і квасолі – це добра високобілкова пожива. Не потрібно ані м’яса, ані інших тваринних продуктів!
Біблія дає нам чудовий приклад цього ефективного поєднання білків. Коли вавилоняни захопили ізраїльтян, вони забрали до Вавилону чимало хлопців, зокрема шляхетного роду, «у яких немає ніякого тілесного недоліку, красивих на вигляд, і здібних для всякої науки, і таких, що розуміють науки, і здатних і гідних служити у чертогах царських, і щоб навчив їх книг і мови халдейської» (Дан. 1:4).
Даниїл був одним із тих, кого забрали в неволю, а разом із ним його приятелів Ананію, Мисаїла та Азарію. (Ім’я Даниїла вавилоняни переінакшили – на Валтасара, а іншим трьом дали імена Седрах, Мисах і Авденаго.) Ці четверо юнаків навчалися письма і мови та діставали частину царських харчів. Біблія розповідає, що їм давали вино і делікатеси з царського столу.
Але Даниїл і троє його приятелів відмовилися їсти ці харчі. Мабуть тому, що їх забороняв закон Мойсея. Також цілком імовірно, що м’ясо, яке їм давали, спочатку приносили в жертву фальшивим богам, що було звичайною практикою у вавилонян.
Даниїл повідомив євнухові, який опікувався ними, що не їстиме царських харчів. Він сказав: «зроби дослід над рабами твоїми протягом десяти днів; нехай дають нам у їжу овочі і воду для пиття; і потім нехай з’являться перед тобою обличчя наші й обличчя тих отроків, які годуються царською їжею, і потім зроби з рабами твоїми, як побачиш». Євнух згодився (Дан. 1:12-14).
Коли минуло десять днів, вони погарнішали тілом проти тих, що їли царські делікатеси. І надалі споживали овочі й пили воду впродовж трьох років.
Їхню їжу названо словом «ярина». Вона була сумішшю овочів і злаків, таких як пшениця, ячмінь, жито, горох, квасоля і сочевиця. Таким чином, ці злаки й боби утворювали повний комплекс білків, коли їх споживали разом, а якщо зерно і квасоля були пророщені, то ця їжа мала ще вищу поживну цінність.
Коли минуло три роки, цар побачив, що всі чотири юнаки «у десять разів вище за всіх тайновідців і волхвів, які були в усьому царстві його», «в усякій справі мудрого розуміння» (Дан. 1:20).
Я не маю сумніву, що Ісус їв усе різноманіття часнику, цибулі, городини, квасолі і сочевиці. Він також споживав неповні протеїни, які, поєднуючись, забезпечували Його тіло повним комплексом білків.
[1] J. J. Michnovicz et al., «Induction of Estradiol Metabolism by Dietary Indole-3-Carbinol in Humans», Journal of the National Cancer Institute, 82 (1990), 947-949.
