Квасоля і сочевиця (закінчення)

597 року до Р. X. цар Ієхонія віддав Єрусалим вавилонському війську і подався у вигнання. Разом із царем було переселено приблизно 10 тисяч людей – воїнів, ремісників, політиків і релігійних проводирів. Серед тих людей був пророк Єзекиїль. Він проголосив Боже послання тим, хто жив у неволі. Єзекиїль вважав себе «дозорцем» – людиною, що має попередити про близьку чи неминучу небезпеку. Також він був трохи лицедієм. Бог часто наказував йому інсценувати і зображати Його послання, щоб їх легко могли помітити і зрозуміти вигнані ізраїльтяни.

В Єзекиїля 4 написано: Господь наказав Єзекиїлові лежати на лівому боці впродовж 390 днів, а після того на правому – 40 днів. Пророк зображав Ізраїль, лежачи на лівому боці (Ізраїль був північним царством), а Юдею – лежачи на правому (Юдея була південним царством). Відтинок часу, упродовж якого Єзекиїль лежав на кожному боці, зображає той час, коли Ізраїль та Юда будуть покарані за свої гріхи.

Бог сказав до Єзекиїля: «Візьми собі пшениці і ячменю, і бобів, і сочевиці, і пшона, і полби, і всип їх в одну посудину, і зроби собі з них хліби» (Єз. 4:9). Єзекиїль мав їсти цього хліба по 20 сиклів (приблизно 230 грамів) на день і пити воду. Господь також наказав йому їсти ячмінні коржі, спечені на вогні з людського посліду (див. Єз. 4:12).

Зауважте, що Єзекиїль жив на цьому хлібі загалом 430 днів! Той хліб він готував із зерна (пшениця, ячмінь, просо і жито), сочевиці та квасолі. Це була суміш із повним комплексом білків.

Хліб Єзекиїля нині можна знайти в багатьох крамницях дієтичного харчування. Деякі з його видів виготовляють із пророщеного зерна, що додає їм ще більше поживности. Коли із зерна проростає нова рослина, паростки мають дуже високу поживну цінність. Вміст білка зазвичай зростає на 15-30 відсотків. Також збільшується вміст хлорофілу та волокон, відтак паросток переважно має насичений зелений колір. У зернині стає більше вітамінів В і С, а в паростках з’являються живі ензими.

Ось сучасний рецепт хліба Єзекиїля.

ХЛІБ ЄЗЕКИЇЛЯ

Рецепт зі Старого Завіту

  • 2,5 склянки пшениці
  • 1,5 склянки жита
  • 0,5 склянки ячменю
  • 0,5 склянки проса
  • 0,5 склянки сочевиці
  • 2 ст. ложки білої квасолі (невареної)
  • 2 столові ложки червоної квасолі (невареної)
  • 2 столові ложки квасолі пінто
  • 2 склянки теплої води (окремо)
  • 0,5 склянки і 1 чайна ложка меду (окремо)
  • 2 столові ложки дріжджів
  • 1/4 склянки натуральної оливкової олії

Відміряйте і зсипте всі перелічені складники у велику миску. Покладіть цю суміш у млинок і перемеліть. Борошно повинне мати звичайну консистенцію, адже груба мука здатна викликати проблеми із травленням. Ви отримаєте вісім склянок борошна. На один буханець хліба потрібно чотири склянки.

Отож, всипте чотири склянки борошна у велику миску. Решту покладіть у морозильник на майбутнє.

Відміряйте одну склянку теплої (40 градусів за Цельсієм) води в невелику мисочку для змішування. Додайте одну чайну ложку меду і дріжджі. Перемішайте, щоб дріжджі розчинилися. Накрийте і відкладіть на п’ять-десять хвилин, аби дріжджі виросли.

У невеликій мисочці змішайте: оливкову олію, пів склянки меду і ще одну склянку теплої води. Добре перемішайте і вилийте до борошняної суміші у великій мисці. Додайте до неї дріжджі і розмішуйте, поки вони розійдуться. Суміш повинна мати консистенцію трохи «важкого» кукурудзяного хліба. Рівномірно розкладіть її на деці розміром приблизно 28 на 38 см, побризканому олією для смаження без холестерину. Залиште суміш у теплому місці на одну годину, щоб виросла.

Печіть за температури 190 градусів приблизно 30 хвилин. Перевірте, чи хліб готовий. Він повинен мати консистенцію печеного кукурудзяного хліба.

Джерело: The Bible Cure, by Reginald Cherry (Lake Mary, Florida: Creation House, 1998)

Сочевиця

За біблійних часів сочевицю в Ізраїлі споживали усі. Насправді це одна із найстаріших культивованих рослин.

Сочевиця містить 7,5 відсотка білка, але має мало амінокислот метіоніну і цистеїну. У неї дуже низький вміст жиру і високий відсоток розчинних волокон, що понижують рівень холестерину і цукру в крові.

Сочевицю добре додавати до інших овочів в юшці, рагу і запіканках. (Зауважте, що рецепт хліба Єзекиїля містить сочевицю).

Нут

Нут

Ще одна популярна бобова культура, поширена на Близькому Сході, – це нут, який називають також «турецьким горохом». Його слід замочити й залишити на ніч у холодильнику, воду злити наступного дня. Я вважаю, що нут найкраще варити приблизно годину, а після того подрібнити в кухонному комбайні. Якщо змішати нут, тахіні, часник, сіль, перець і кмин, то буде страва, яку називають хумусом. (Рецепт ви знайдете в останньому розділі).

Хумус має консистенцію, подібну до тіста для кексу. В Ізраїлі люди зазвичай їдять хумус, умочуючи шматок плескатого хліба (піти) у цю страву. Деколи до неї додають трохи оливкової олії. Хумус називають «арахісовим маслом Близького Сходу».

Турецький горох також використовують для приготування фалафелю (близькосхідні фрикадельки), а також багатьох інших страв.

Інші бобові

Дослідники Біблії вважають, що чимало разів у ній названо бобами кінські боби. До інших поживних бобових належать лімська квасоля, зелений горох, коров’ячий горох, а також біла, зернова, чорна і звичайна квасоля. Усі ці види квасолі мають високий вміст розчинних волокон і білка, але бідні на амінокислоти цистеїн і метіонін.

Приготування і споживання квасолі

Сушену квасолю найкраще готувати, попередньо замочивши її на ніч у вдвоє більшому об’ємі води і поклавши до холодильника. Воду, яку було використано для замочування, зранку потрібно вилити.

Чимало людей неохоче їдять квасолю, бо вона призводить до надміру газів. Якщо ж намочити її на ніч, то такий ефект зменшується.

Квасолю і бурий рис можна разом варити в довговарці з часником, цибулею та іншими спеціями. Так ви приготуєте смаковиту, поживну, просту і високобілкову страву.

Попередній запис

Квасоля і сочевиця

Як я вже сказав в одному з попередніх розділів, первісний Божий замисел для людства полягав у тому, щоб і чоловіки, ... Читати далі

Наступний запис

Часник, цибуля і пори

Часник, цибуля і пори, які формально належать до родини лілійних, тісно споріднені. Їх тисячі років використовували і в куховарінні, і ... Читати далі