Як я вже сказав в одному з попередніх розділів, первісний Божий замисел для людства полягав у тому, щоб і чоловіки, і жінки були вегетаріянцями. Уже в першому розділі Біблії Бог промовив: «Ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; – вам це буде в їжу» (Бут. 1:29).
Бог замислив також, щоб інші створіння були вегетаріянцями. Він сказав: «Всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну,] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу» (Бут. 1:30).
Єдиною рослинністю, забороненою для чоловіка та жінки, було дерево «пізнання добра і зла» (Бут. 2:17). Бог заповів, що Адам і Єва можуть їсти з усіх інших дерев саду, окрім цього.
Після того, як Адам і Єва повстали проти Бога, Він вигнав їх із Саду, а землю прокляв. Бог сказав Адаму і Єві про землю таке: «Терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву» (Бут. 3:18).
Адам орав землю. Біблійна вегетаріанська доба тривала від Адама до Ноя, і впродовж цього періоду люди жили набагато довше, ніж у пізнішу епоху.
Чи був Ісус вегетаріанцем? Ні. Ми знаємо, що Він часто споживав рибу. Також знаємо, що Ісус їв ягня на Пасху. Імовірно, Він споживав й інші види м’яса у святкові часи і з особливої нагоди, скажімо, на весіллях.
Чи їв Ісус городину? Звісно ж. Безпосередніх згадок про це не маємо, однак за біблійних часів городина була основним харчем.
За винятком тих років, коли їли манну в пустелі, ізраїльтяни завжди мали раціон, сповнений всілякими овочами, травами і спеціями рослинного походження.
У Числах 11:5 написано, що ізраїльтяни прагли таких харчів із Єгипту: огірків, дині, пори, цибулі, часнику, а також риби, що була доступна їм в Єгипті. Треба зауважити, що ці харчі не варто вважати недобрими для ізраїльтян тільки тому, що вони були єгипетськими, – найімовірніше, вони входили до звичайного раціону євреїв, поки ті жили в Єгипті, тому їх і не вистачало під час блукань у безлюдній пустелі.
Насправді ці харчі – огірки, дині, пори, цибуля, часник – були дуже корисною поживою, яку Бог цілковито схвалив у правилах харчування, даних Мойсеєві.
Згадаймо деякі основні овочі, які споживали за часів Ісуса.
Квасоля і сочевиця
Квасолю, горох і сочевицю легко вирощувати, і за біблійних часів із них готували пюре, юшку або, змішуючи з просом, чорний хліб. А ще їх було легко сушити і зберігати.
Історія про Ісава та Якова – одна з найсильніших у книзі Буття. Нам розповідають, що Ісав був на полюванні цілий день і повернувся додому дуже голодним, ледь не падав з ніг. (Мабуть, він страждав від низького рівня цукру у крові!) Ісав відчув пахощі свіжої юшки і сказав до свого брата Якова: «Дай мені поїсти червоного, червоного цього, тому що я втомився» (Бут. 25:30).
Червона юшка – дуже давня страва на Близькому Сході. Її готують з квасолі і сочевиці, зварених із часником. Це страва смачна, пахуча й поживна. Яків скористався з голоду брата і сказав: «Продай мені зараз же своє первородство» (Бут. 25:31).
За біблійних часів первородний син мав привілейоване становище, яке належало йому тільки завдяки черговости народження. Це право первородства давало Ісаву привілей успадкувати вдвоє більше батькового майна; також він сподівався на особливе благословення перед смертю батька, щоб мати змогу використати цей спадок зі щонайбільшою користю. Право первородства також означало, що він ставав головою родини після смерти батька.
Батько не міг передати первородства іншій дитині, однак первородний син міг утратити свої права. Ісав саме це й зробив. Він сказав: «Ось, я вмираю, що мені з цього первородства?» (Бут. 25:32). Яків відповів: «Поклянися мені зараз же» (в. 33). Ісав поклявся, віддавши своє первородство Якову. На обмін Яків дав Ісаву «хліби і страви із сочевиці» (в. 34).
Як наслідок, усі євреї стали нащадками Якова, а не Ісава. Тільки тому, що тарілка юшки була такою спокусливою для чоловіка, що він мало дбав про власну долю!
Високі цілющі якості квасолі
У квасолі вдосталь розчинних волокон, що допомагає знизити рівень поганого холестерину і нормалізує кров’яний тиск.
Доктор Джеймс Андерсон, відомий дослідник з Університету Кентуккі, рекомендує споживати щонайменше одне горнятко вареної квасолі на день, аби запобігти серцевим недугам. Після свого експерименту він виявив, що в чоловіків літнього віку, які додавали до свого раціону квасолю, неабияк зменшувався рівень холестерину – аж на 19 відсотків. Подібне дослідження в Університеті Мінесоти підтвердило ці результати, коли учасники щодня з’їдали одну склянку вареної висушеної квасолі замість цукру, хліба і картоплі.
Волокна у квасолі також допомагають регулювати рівень цукру, додають сил і, як виявилося, зменшують дозу інсуліну в діябетиків. До того ж квасоля запобігає запору і розвитку геморою, а також іншим шлунковим проблемам. Раціон із високим умістом квасолі допоможе понизити ризик захворювання на певні види раку.
Квасолю і часник часто варили разом, виготовляючи прості ліки від кашлю.
Навіть консервована квасоля має певну лікувальну користь. Однак я не раджу її вживати, бо вона часто містить багато соли. Але якщо ви все ж захочете споживати консервовану квасолю, промийте її спершу в чистій воді, щоб усунути певну частину соли.
У квасолі чимало вітаміну С, який має високу антиоксидантну цінність. Лише одна склянка квасолі містить:
- 6-7 грамів волокон
- 12 грамів складних вуглеводів і крохмалів
- 17,9 грама білка
- калій, залізо, тіямін
І ця склянка квасолі не містить холестерину, до того ж вона практично без жиру.
З переліку видно, що квасоля – це харч, багатий на білок. Вона зазвичай містить удвоє-вчетверо більше білка, ніж зерно. Її називають «м’ясом бідних».
