Страх, як відомо, буває різним. І за своєю «інтенсивністю», тобто який він чинить вплив на нашу психіку, і за своїм походженням, тобто, що є причиною його появи, а також чи і є він вродженим (природним чи спадковим) або набутим. Проте не будемо занурюватися в глибини людської психіки, краще залишмо цю справу професіоналам і, на жаль, шарлатанам, а краще поговоримо, як позбутися панічного, тваринного страху, який фактично руйнує психіку та життя багатьох людей.
Звичайно, до руйнівного страху ми не відносимо природний, даний Богом страх, який ще іменують інстинктом виживання. Бо такий страх зазвичай рятує людину, а не губить її. Чому зазвичай? Про це трохи пізніше, а спочатку, як і запланували, поговоримо про те, як позбутися панічного страху. І в цьому нам допоможе один біблійний епізод.
«У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю. І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали. Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся» (Мф. 14:25-27).
– Це Я, не бійтеся! – з такими же словами звертається до кожного з нас Ісус Христос, Який обіцяв перебувати з нами «по всі дні, до кінця віку» (Мф. 28:20).
«Що ж сказати про це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31), – окрім цілком доречного «Амінь», варто додати, що слід докладати всі свої зусилля, щоб перебувати поруч Бога. І тоді на нас виконаються наступні біблійні слова: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33). Додасться, між іншим, сміливість і надія на Бога, щоб долати цей страх. Проте про засадничу причину, за допомогою якої ми зможемо долати страх, ми поговоримо дещо пізніше, а зараз повернемося до подій, що відбувалися на бурхливих водах Галилейського моря-озера.
«Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді. Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса. Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене! Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався? І, як увійшли вони в човен, вітер стих» (Мф. 14:28-32).
Причиною Петрового страху став той факт, що він відвернув свій погляд від Христа і відразу побачив «сильний вітер», точніше його наслідки, адже фактично сам по собі вітер є потоком повітря і тому є невидимим для людського ока. У таку ситуацію часто потрапляємо, на жаль, і ми з вами, коли відводимо свій духовний погляд від Ісуса, і починаємо пильно вдивлятися в наслідки діяльності «духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12), які теж залишаються, принаймні до пори до часу, невидимими для наших очей. І лише вчасний крик про допомогу до Господа рятує нас, як свого часу і Петра, від погибелі. І Спаситель у черговий раз простягає нам руку допомоги, щоб врятувати нас зі скрутної ситуації, причиною якої часто ми стаємо самі.
«У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любові» (1Ін. 4:18), – а от і відповідь на запитання про засадничу причину, за допомогою якої ми зможемо долати страх. А також про те, що брак любові та довіри до Спасителя часто призводить до ситуацій, коли в нас виникає почуття панічного страху, яке навіть здатне заглушити в нас голос розуму і ми рятуємо своє власне життя та життя близьких завдяки тваринному інстинкту виживання, що зазвичай має досить неприємні чи навіть трагічні наслідки для нас чи/та оточуючих.
Щоб уникнути у своєму житті виникнення таких ситуацій, слід вдаватися до Божої мудрості, що міститься в Біблії: «Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій» (Притч. 3:5), і «усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Страх і любов
Ваш коментар: