Ціна порочної совісті

Кожна людина має усередині себе вкладене Богом почуття доброго і справедливого – совість, яка і спонукає її до послуху. І саме від особистого ставлення до своєї совісті визначається життєве щастя.

Людина може мати як добру, так і порочну, спаплюжену совість, яка не дає їй спокою. Але, навіть якщо комусь вдається змусити її замовкнути і зробити жорстоким своє серце до повної байдужості, все-таки, час від часу вона пробуджується і тривожить її страхом.

З роками, докори сумління ростуть. У молодості не важко приглушити свою совість безліччю різних турбот. А з віком і часу більше, та і молодість згадується як сон, і пам’ять часто розбурхує картини минулого. І те, що було зроблено проти совісті, посилюється все більше і більше.

«Світильник Господній – дух людини, який випробовує всі глибини серця», – читаємо в книзі Притч 20:27. Слово Боже закликає людину до внутрішнього, урівноваженого стану. Але коли плоть знаходиться в постійному конфлікті з духом, тоді і порушується цей баланс, і молода людина мучиться в пошуках стану спокою, часто приглушаючи цю «нерівновагу» різними веселощами, легко доступними в наш час.

Можливо, хтось з обуренням вимовить: «Навіщо про це говорити, адже ми ж християни?» Але чи знаєш ти, що багато молодих людей, що відвідують християнські церкви, провадять подвійне життя? Подібно до хамелеонів, вони пристосовуються до навколишнього оточення, і навіть до участі в служінні. А потім, увечері, зустрічаються з тими, у кому важко навіть визнати дітей віруючих батьків. Серед диму сигарет, п’яного сміху, і в оточенні подібних до них дівчаток, можна розрізнити тих, кого знаєш в обличчя, кого бачиш у церковному середовищі. І так хочеться крикнути – ні! Це неправда! Не може бути, що це він або вона.

Чому ж відбувається таке духовне падіння молодого покоління? Чого їм не бракує? Про що вони думають? – А ні про що! Якби думали, не ходили б із сумнівними друзями на гріховні вечірки. Приглушена, обдурена совість мовчить, і гріх як би стає не таким вже і небезпечним. Вони укладають угоду із совістю, виправдовуючи себе: «Дивися, якщо син служителя такий, то в порівнянні з ним, я просто золото». І от таке золото все більше і більше занурюється в гріховне болото.

Так невже треба чекати, коли сам Бог затрясе твоє життя, щоб розстатися з гріхом? Чи не краще самому прийти до Христа? «Якщо Син визволить вас, то справді будете вільними», – каже Ісус (Ін. 8:36). Твоя молодість, твоє життя, твоє щастя або нещастя в твоїх, і тільки в твоїх руках. Ти, і ніхто інший, відповідаєш за себе – помилки своєї молодості, вже тут, за твого життя. Ціна порочної совісті дуже висока – втрата Божого благословення і, більше того, втрата вічності.

Автор: Олена Солодянкіна

Попередній запис

Що таке совість?

Совість є складовою людської психіки, вона викликає душевний біль і почуття провини, коли ми порушуємо її устої, або дає почуття ... Читати далі

Наступний запис

Що таке совість?

Гомо сапієнс спроектований, зібраний і доведений до досконалості вражаючим чином. Після 6000 років вивчення людини найглибинніші процеси в ній як ... Читати далі