Багато хто вважає, що заздрість притаманна переважно невдахам, аутсайдерам світу цього: незаможним, які обділені якимись певними матеріальним благами; не талановитим, які виявились обділеними тим чи іншим талантом; не вродливим, чия зовнішність не відповідає «стандартам краси», які нав’язує суспільство, і т.д. і т.п. Проте таке сприйняття вкрай відносне, адже завжди можна знайти людину заможнішу, талановитішу, вродливішу, успішнішу за себе. І при бажанні можна пересвідчитись, що згубна пристрасть заздрості не оминає людей, яких можна вважати цілком успішними за мірками світу цього.
Так що вся справа не в браку певних матеріальних благ, талантів, атрибутів краси, а в самому серці людському, яке, як відомо з Біблії, «лукаве… і вкрай зіпсоване»: «Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, – все це зло зсередини виходить і оскверняє людину» (Мк. 7:21-23). Виходячи з такого біблійного твердження, що заздрість є духовною, а не соціальною хворобою, можна дійти до висновку, що глибинною причиною заздрості є невдячність: людина не цінує те, що вона має і тому починає шукати кращого в ближнього.
Протилежним цьому почуттю є приклад, який показує нам на власному житті апостол Павло: «Я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках. Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює» (Флп. 4:11-13). Хоча навряд чи багато людей погодяться скористатися цим прикладом, адже «турботи віку цього, спокуси багатством та інші пожадання» (Мк. 4:19) для них є більш важливими, ніж Слово Боже, навіть якщо Воно втілилося: «До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути» (Ін. 1:11,12).
Бути дитиною Божою, називати Творця: «Аввою», тобто «Татком», відчувати Його любов, турботу про себе. Що може більше за це в цьому світі? «Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими» (1Ін. 3:1). Таке розуміння, відчуття у власному житті любові Божої вилікує будь-яке людське серце від згубної пристрасті заздрості, адже це істинне багатство затьмарює будь-які земні скарби та принади світу цього.
Виявляється, що в певній мірі праві ті люди, які вважають, що заздрість притаманна переважно аутсайдерам. Проте праві лише частково, адже аутсайдерами тут виступають люди світу цього, які відкинули Божий заклик звернений особисто до кожного з нас (див. Одкр. 3:20), і через це марнують своє життя в пошуках усіляких земних багатств та принад світу цього, які в жодній мірі не зможуть замінити Божої любові: єдиного ліку для нашого ураженого гріхом серця.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Істинне багатство
Ваш коментар:
