Десята заповідь: про білу і чорну заздрість

– Ви заздрите?

– О, ні, що ви! Хіба тільки білою заздрістю. Але це ж не погано?

Чи є різниця між білою і чорною заздрістю? Чи так добра біла заздрість?

Десята заповідь свідчить: «Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого» (Вих. 20:17). Чи не порушення саме цієї заповіді є джерелом всякого зла?

Бажання мати те, що тобі не належить. Сучасне суспільство не прагне виховати молоде покоління в послуху десятій заповіді. Але її порушення призводить до порушення багатьох інших заповідей. В основі всіх дій лежить бажання людини. Бажання мати те, що належить іншому, веде до крадіжки, лжесвідчення, перелюбу і вбивства. І хоча саме бажання – це ще не дія, але це її початок.

Неправильне бажання веде до неправильних дій. Тому Бог у Біблії багато уваги приділяє думкам людини: «Тому що, які думки у душі її, така й вона» (Прит. 23:7); «Бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула. Це те, що оскверняє людину» (Мф. 15:19,20); «Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя» (Прит. 4:23). Якщо ми допустимо у своє серце, у свій розум порочні думки – вони можуть сильно зашкодити нам.

З дитинства люди привчаються бажати чужого, бути «не гірше інших». Вважається, що це не страшно. Особливо, якщо це біла заздрість. Але це не так. Біблія каже: «Заздрість – гниль для кісток» (Прит. 14:30). Вона шкодить, передусім, тому, хто заздрить.

Бажання мати те, що належало іншій Особі, одного разу перетворило прекрасного ангела Люцифера на сатану. Він побажав мати славу і поклоніння, подібно до Сина Божого. Він захотів стати на Його місце. Пророк так описує це падіння: «Як упав ти з неба, денниця, син зорі! розбився об землю, який топтав народи. А говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій і сяду на горі у зібранні богів, на краю півночі; зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього”» (Іс. 14:12-14). Не вийшло стати як Бог. Зате вийшло стати дияволом і сатаною. І коїти зло на землі. Немає білої заздрості, вона – лише початок чорної заздрості.

Біблія відкриває нам ще один жахливий наслідок порушення десятої заповіді. Євангеліє від Марка, описуючи історію Ісуса Христа, каже: «Бо знав, що це через заздрість видали Його первосвященики» (Мк. 15:10). Заздрість людська була однією з причин розп’яття Сина Божого. Люди заздрили Ісусу настільки, що убили Його. Є про що замислитися.

Важливо зрозуміти Божу обіцянку, виражену в десятій заповіді: «Ти не бажатимеш чужого». Це каже Бог Своїм дітям, і Він очищає наш розум і думки від гріха і вади. Наше спілкування з Ісусом Христом дає Йому можливість видалити з наших сердець заздрість і порочність. Неможливо стати схожим на Бога, не спілкуючись з Ним. Але той, хто близький з Господом, стане схожим на Нього у своєму характері.

Скількох війн, вбивств, крадіжок, сварок і тому подібного не було б на нашій землі, якби ми дозволили Спасителеві змінити наші серця, очистити їх від заздрості і бажання чужого. Зверніть увагу, як легко спілкуватися з людиною, яка не заздрить тобі, а щиро радіє твоєму успіху або надбанням. І такій людині набагато легше жити в цьому світі, де кожен хоче похвалитися, що в нього є щось таке, чого немає в тебе.

Так давайте дамо Господові можливість вписати десяту заповідь у наші серця. І тоді ми станемо ще більші схожими на Нього. Амінь.

Автор: Павло Корніїв

Попередній запис

Заздрість і її закон

Бог, створюючи цей світ, встановив також принципи і закони, за якими цей світ має існувати. Духовні закони настільки ж реальні ... Читати далі

Наступний запис

Істинне багатство

Багато хто вважає, що заздрість притаманна переважно невдахам, аутсайдерам світу цього: незаможним, які обділені якимись певними матеріальним благами; не талановитим, ... Читати далі