Коріння безвідповідальності

Основною причиною бездумного спрощення, про що велася розмова в попередньому дописі, є відсутність відповідальності: коли людина не хоче відповідати за власні вчинки, слова, навіть думки. Адже Спаситель попереджав: «Всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму. Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну» (Мф. 5:28,29). – Для когось це може здатися перебільшенням, певним мовним образом, не більше того. Справа ваша, але те, що будь-який злочин, будь-яке зло починалося лише з думки, напевно, не потребує доказів. Звичайно, це краще проілюструвати наочним прикладом:

«Сказав Господь Бог Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє? якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним. І сказав Каїн Авелю, брату своєму: підемо в поле. І коли вони були в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, й убив його» (Бут. 4:6-8). Як можемо пересвідчитися, Каїн не зміг опанувати, відкинути від себе навіть не думку, а із початку злий помисел, роздратування, що в підсумку призвело його до братовбивства.

Хоча, звичайно, цей біблійний приклад, як і безліч інших, мало переконають багатьох скептиків: ним краще вірити у власну картину світу, в якій немає закону відплати, яку можна сформулювати наступним чином: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7). Якщо подібні скептики і визнають дієвість цього біблійного принципу, то відносно лише інших, особливо тих, хто особисто скривдив їх. Якщо ж настає пора збирати власний урожай «насіяного», то вони впритул не помічають в одержаній відплаті власної провини і свято переконані, що в цьому винні оточуючі, обставини, Господь Бог, але тільки не вони.

Такі наслідки принципу бездумного спрощення, проте більшості якось байдуже до подібних міркувань, тим більше тоді, коли доводиться отримувати плоди «посіяних» «лихих помислів, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійства, здирства, лукавства, зради, ганебних вчинків, заздрості, богохульства, гордощів, безумства», на що багате серце кожного з нас (див. Мк. 7:21,22). Такі міркування взагалі перевищують розумові здібності більшості людей, і одна з причин такого «недоумства» вже згадана байдужість, яка у свою чергу породжує брак відповідальності, або ж її тотальної відсутності.

«Згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:15), – як бачите, діагноз і лікування для цього виду хвороби були визначені давно, залишилося скористатися порадою Небесного Лікаря, Який «прийшов… знайти і спасти, що загинуло» (Лк. 19:10).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docКоріння безвідповідальності


Ваш коментар:

Попередній запис

Бездумне спрощення

Багатьом людям притаманно все спрощувати. І здавалося, у цьому немає нічого поганого, якби це спрощення сягало б розумних меж. Проте ... Читати далі