Сьогодні ми прочитаємо два уривки зі Священного Писання.
Перший уривок з 22-го псалму. Це слова пастуха Давида: «Оселюся в домі Господнім на довгі дні» (Пс. 22:6).
У християнському Символі віри стверджується, що і після смерті є життя. Про це майбутнє життя, і про рішення, яке потрібно людині прийняти ще в цьому житті, я і хочу поговорити.
Другий уривок з Ісусової Нагорної проповіді про вибір шляху. Це слова Господні. «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх» (Мф. 7:13,14). Зверніть увагу на слова Господні: «Мало тих є, хто знаходить їх».
В іншій проповіді Христос каже про двох господарів. Одночасно служити обом неможливо, підкреслив Господь. Або ти служиш Богові, або самому собі. Від цього вибору залежить твоє майбутнє, і в ньому тобі уготоване одне з двох: або рай, або пекло.
Усі люди, каже Христос, йдуть або широкою дорогою, що веде в погибель, або тісною, що веде у вічне життя. Проте сьогодні в проповідях рідко говорять про життя після смерті. Ми звикли все прораховувати і планувати, ніби це життя – усе, що в нас є. Але Біблія учить, що це життя – лише підготовка до життя іншого, вічного. І вибір, зроблений нами сьогодні, зробить прямий вплив на нашу долю у вічності.
Ісус сказав, що життя людини не залежить від великої кількості її майна: не хлібом єдиним житиме людина (див.: Мф. 4:4, Втор. 8:3). Ми намагаємося довести зворотне: якщо житимемо багатше, заробимо велику пенсію, то все в нас буде гаразд. Біблія ж учить: у нас є розум, якому потрібно освіта; у нас є тіло, якому потрібні їжа, вода і ліки; у нас є дух, який житиме вічно. Дух – це і є те «найістинніше я», яке живе у твоєму тілі, і житиме вічно. Як сказав цар Соломон багато віків назад, Бог вклав вічність у серця наші (див.: Еккл. 3:11).
І для нашого істинного я дуже важливі Ісусові слова: «Просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі». Сьогодні багато хто йде цієї дорогою. Широка дорога оманлива – вона веде людину до смерті. «Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх – дорога до смерти» (Прит. 14:12).
Адже нам здається, що правильно жити для себе і отримувати від життя усе – задоволення, насолоди. Але наприкінці нас чекає смерть! Давайте більше думати про майбутнє, про те, що чекає на нас попереду!
Далі Ісус каже, що широка дорога не просто помилкова, це дорога, що веде в пекло. Ісус відмічав, що пекло призначалося не для людей, а для диявола і його прибічників. Але людина підняла заколот проти Бога і стала на бік диявола, і тепер у неї теж є шанс потрапити в пекло.
Проте якщо подивитися на це з іншого боку, то саме існування пекла показує, що в людини є свобода вибору. Кожен з нас сам вибирає, якою дорогою йти – широкою чи тісною. І наприкінці кожної з доріг на нас чекає реальне місце перебування: широка дорога веде в місце, назване пеклом; тісна – у місце, назване раєм. Кожен з нас йде життям широкою чи тісною дорогою, просуваючись нею до тієї чи іншої долі.
Пекло, яким би воно не було, припускає розлуку з Богом. Для опису пекла Ісус постійно використовував три слова. Перше з них – «вогонь». Подібно до вогню куща побаченого Мойсеєм, що горів, але не згорав, пекельний вогонь горить і не згасає. Ми знаємо слова апостола Якова: «Язик… сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни» (Як. 3:6). Ми розуміємо, що це метафора. На язику в нас не горить вогонь.
І ще Біблія каже: «Гряде Бог наш – і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить» (Пс. 49:3). Пам’ятайте, Ісус розповідав історію про багача, який, потрапивши в пекло, просив, щоб Лазар умочив палець у воду, щоб нею остудити язик нещасного? Можливо, той вогонь, про який каже Ісус, – це вічний і нескінченний пошук Бога? Адже це справжнє пекло – назавжди бути відрізаним від Бога, ніколи більше не зустрітися з Ним. Ісус сказав, що в Нього є вода, яку люди питимуть і не відчуватимуть спраги довіку. Тим, хто не має цієї води загрожує пекло.
Для опису пекла Ісус використовував ще друге слово – «пітьма» (чи «темрява»). Біблія каже: «Бог є світло» (1Ін. 1:5). Ісус попереджав: «А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну» (Мф. 8:12).
У 22-му розділі Євангелія від Матфея є слова: «Візьміть його і киньте у пітьму непроглядну» (Мф. 22:13). В апостола Петра ми читаємо, що ангелів, що згрішили, Бог зв’язав «путами пекельної темряви» (2Пет. 2:4). Що це означає? Пітьма – це знову ж таки відділення від Бога. Бог є світло, на іншому, протилежному кінці – пітьма.
Третій вираз, який вживає Ісус Христос, описуючи пекло, – «друга смерть». Бог є життя. Пекло – це смерть духу, смерть душі, розлука з Богом. «І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга» (Одкр. 20:14).
Бог через Писання попереджає людей про смерть і пекло та не хоче, щоб хтось з людей постраждав. Бог любить нас. Він і Сина Свого послав, щоб врятувати нас від погибелі. Він посилає Святого Духа учити і викривати нас, коли ми ступаємо на згубний шлях. Якщо ж ви виявилися на згубному шляху і прямуєте прямо в пекло, то це ваш власний вибір, не Бог вас туди посилає.
Широка дорога приваблива для людей. Ісус сказав, що її вибирають дуже і дуже багато, лише «мало тих є, хто знаходить» тісну дорогу. Ісус говорив про те, що до тісної дороги ведуть вузькі ворота. Зверніть увагу: вузькі ворота! А ми з вами проти всякої вузькості. Ми живемо у вік терпимості, коли кожен сам собі закон і можна вірити в що завгодно. Ми і знати не хочемо, що все в житті влаштоване інакше!
Ми знаємо, що є природні закони, які дуже визначені і точні, – тому вони і піддаються вивченню.
Чому ж у Бога не може бути певних духовних і моральних законів? Вони є, і вони не менш конкретні, ніж природні закони. Можливо, духовні Божі закони ще конкретніші, ніж закони фізичні. Христос сказав: «Дорога тісна і ворота вузькі. Хочете потрапити на шлях, що веде до вічного життя, – ідіть тісною дорогою». Що це за дорога? Ісус казав, що ворота, якими слід людині увійти до Бога, лише одні. Христос є істина, світло і дорога в рай. Дорога лише одна – Христос. «Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться» (Ін. 10:9).
Ісус попереджав: «Якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного» (Мф. 5:20).
Тієї праведності, якої Бог вимагає від людини, справами нам не досягти. Справами не вимостити дорогу в рай. Бог дарує людині рай, бо Христос зробив Свій хресний шлях: «Благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар: не через діла, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8,9).
Ви запитаєте: «Яким же буде рай Божий?» – Є таємниці, відомі лише одному Богові. Є таємниця пекла. Є таємниця раю. Рай – це реальне місце. Ісус Христос сказав: «Я йду приготувати місце вам» (Ін. 14:2). Авраам «чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог» (Євр. 11:10), але Писання каже: «Не маємо тут постійного міста» (Євр. 13:14). У нашому житті на землі немає нічого постійного. Постійне в ньому лише одне – непостійність. Ніщо не триває вічно.
Рай – це не просто конкретне місце. Біблія учить, що рай буде нашим постійним домом, і я знаю, що я буду громадянином раю завдяки хресному подвигу Христа! У нашому світі, наповненому матеріалізмом і злом, я живу для Бога. Я тут – прибулець і мандрівник. Про те, що християни в цьому світі «прибульці і мандрівники», Біблія каже постійно. «Вони подорожні й пришельці на землі» (Євр. 11:13) – так сказано в Писанні про патріархів. «Прошу вас, як пришельців і подорожніх…» (1Пет. 2:11) – так звертається Петро у своєму посланні до вірних.
Ми громадяни двох світів – цього світу і світу майбутнього. Усі ми, вірні, – жителі раю. Річ у тім, що в момент навернення до Христа людина набуває шматочка раю. Рай починає жити в серці такої людини, бо Христос і є рай. Він сказав: «Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21).
І в майбутньому житті ті з нас, хто знав Христа, будуть подібними до Нього. «Улюблені! Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що будемо. Знаємо тільки, що‚ коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є» (1Ін. 3:2), – сказано в Біблії.
Крім усього іншого, рай – це і місце нашого служіння, про це ми читаємо в Одкровенні Іоанна Богослова: «І раби Його будуть служити Йому» (Одкр. 22:3).
Ми будемо справжніми Синами Бога живого, Володаря Всесвіту. У раю перед нами відкриються всі таємниці, і ми дізнаємося, чому кожен повинен вистраждати на землі свою міру страждань? Чому улюблені нами люди помирають у визначений Богом час? Там же ми усвідомимо і весь жах гріха, зрозуміємо, у чому суть зла. Точно дізнаємося, хто такий диявол, і чому Бог дозволив йому так довго існувати. Дізнаємося, яку ціну заплатив Ісус Христос на Хресті. Дізнаємося все те, чого не знаємо зараз. Ми дізнаємося, навіщо існує пекло. Перед нами відкриються шляхи Провидіння.
Християнам не пристало ходити похнюпивши голову, із сумними обличчями. Ми прямуємо в рай. Попереду нас чекає світ кращий.
Коли починаєш дивитися на світ під таким ракурсом, то починаєш ревно служити Господові. Біблія застерігає, закликає нас і дає нам заповіді Божі, вона веде людей до головного в житті вибору. Зробіть цей вибір і ви. Нехай сьогодні Христос стане вашим Господом і Спасителем!
Ісус перейняв на Себе пекло і Божий суд, покарання і страшний кінець «широкої дороги». І тепер Бог каже: «Люблю тебе. Прощаю тебе. Йди і більше не гріши».
Йдіть життям вузькими воротами і тісною дорогою, тоді опинитеся в раю.
Якою дорогою йдеш сьогодні ти? Куди ти прямуєш – у смерть або в життя? Сьогодні вибір за тобою. Зроби перший крок. Крок цей зробити важко. Нелегко пройти через вузькі ворота, нелегко йти за Христом. Так, слідувати за Христом може кожен. Кожен, хто покається і увірує. Бог сказав: «Хто спраглий, нехай приходить» (Одкр. 22:17). Ця пропозиція стосується усіх. Чи підеш за Христом ти?
За матеріалами сайту https://www.vcc.ru
