РАЙ

І. Біблійне поняття «Рай»

Біблійне поняття «Рай» відповідає грецькому слово парадейсос, запозичене з древнє-персидської мови, в якій парідеза – це «огорожа», а також «те, що обнесене огорожею», тобто парк або сад. У цьому значенні слово перейшло в багато древніх мов – єврейське пардес, арамейське пардеса, грецьке парадейсос, – а з них, через латинь, у сучасні європейські мови.

ІІ. У Старому Завіті

1. якщо в Старому Завіті слово пардес («рай») взагалі не зустрічається, це зовсім не означає, що поняття «Рай» як таке в Старому Завіті відсутнє. Тут йому відповідають вирази «сад», «сад в Едемі» або навіть «сад Господній» (Бут. 2:8,10,15; пор. 13:10 – у Синодальному перекладі в цих і подібних випадках нерідко використовується слово «Рай», що, проте, не відповідає практиці єврейського слововживання).

До свого гріхопадіння люди жили в Раю в єднанні з Богом і в безгрішній відкритості один перед одним. Після гріхопадіння вони були вигнані з Божого саду.

2. старозавітні пророки переносили прадавні уявлення про Рай на кінцеві часи. Ханаан (Єз. 36:35) і Сион (Іс. 51:3) стануть наприкінці днів подібні до Едемського саду, тобто саду Господньому.

• «Тоді скажуть: “ця опустіла земля зробилася, як сад Едемський; і ці розвалені й опустілі і розорені міста укріплені і населені”» (Єз. 36:35).
• «Так, Господь утішить Сион, утішить усі руїни його і зробить пустелі його, як рай, і степ його, як сад Господа; радість і веселість буде у ньому, славослів’я і піснеспіви» (Іс. 51:3).

Опис землі Ізраїлю, якою вона стане наприкінці часів, запозичений з опису саду Божого. Там тектимуть повноводні річки, земля буде невимовно родючою, тварини житимуть у мирі один з одним, а гора Сион стане вершиною світу.

Іс. 2:2; 35:1 і наст.; 41:18; Єз. 47:1 і наст.; Ос. 2:22; Aм. 9:13; Mих. 4:1 і наст.; Зах. 14:8.

Проте ніде у Священному Писанні Ханаан кінця часів не ідентифікується з Едемським садом.

ІІІ. Рай доісторичного часу і Рай кінця часів

Ототожнення доісторичного Раю з Раєм кінця часів уперше зустрічається в дохристиянській апокаліпсичній літературі, де місцем розташування цього Раю практично завжди називається новий Єрусалим. Опис Раю тут відповідає старозавітним уявленням.

Постійно зустрічаються такі поняття, як «дерево життя», «вода життя» і «хліб життя». Найважливіша особливість Раю, на думку авторів дохристиянських апокаліпсисів, полягає в тому, що саме в цьому благословенному місці відбувається пряме спілкування людини з Богом.

З уявлень про тотожність Раю доісторичного часу і Раю кінця часів витікало, що в проміжку між цими часами Рай існує невидимо. Колись вважали, що він знаходиться на самому краю землі, на сході (див. Бут. 2:8), на півночі, північному заході або заході або ж на горі, яка височіє до самого неба.

З іншого боку, існувала думка, що з часу Адамового гріхопадіння Рай знаходиться на небі, точніше, на третьому небі. Усі автори апокаліпсисів сходяться в одному: у Раю перебувають душі спочилих прабатьків, а також усіх обраних і праведників. Душі ж померлих безбожників знаходяться в шеолі, царстві мертвих (Пекло).

ІV. У Новому Завіті

1. у Новому Завіті Рай згадується передусім як місце перебування врятованих у період між смертю і воскресінням.

• «І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю» (Лк. 23:43).
• «що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати» (2Кор. 12:4).

По суті справи, про те саме говориться в багатьох інших місцях Священного Писання, проте автори Нового Завіту зазвичай уникають вживати слово «Рай», оскільки воно асоціюється з плотськими уявленнями, які не відповідають істині.

Головне – не райське блаженство, але відновлення зруйнованого спілкування з Богом. Тому замість слова «Рай» у Новому Завіті використовуються вирази: «лоно Авраамове» (Лк. 16:22), «оселитися в Господа» (2Koр. 5:8), «бути з Христом» (Флп. 1:23), «оселя Отця» (див. Ін. 14:2) та ін.;

2. про Рай кінця часів сказано в Одкр. 2:7.

• «Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого» (Одкр. 2:7).

Тут в описі Раю використовуються старозавітні поняття і уявлення, а також образи, створені старозавітними пророками:

• «так, в образі Небесного Єрусалиму Рай, як нова земля, прийме врятованих» (див. Oдкр. 21:10 і наст.; 22:1 і наст.)
• «диявол буде знищений« (див. Oдкр. 20:10)
• «страждань, сліз і смерті більше не буде» (див. Oдкр. 21:4).

Найпрекраснішим же стане спілкування з Богом, в яке тоді вступить кожен праведник: «Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. Престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому. І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх. І ночі не буде там, і не будуть мати потреби ні у світильнику, ні у світлі сонячно­му, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки віків» (Oдкр. 21:3; 22:3-5).

За матеріалами сайту «Вивчення Біблії»

Зміст