Едмунду Берку, англійському політику, філософу і публіцисту, що жив у XVІІІ столітті, приписують наступну фразу: “Для тріумфу зла потрібна лише одна умова – щоб добрі люди сиділи склавши руки”. Часто цими добрими (чи все ж таки «добрими»?), але байдужими людьми виявляються християни, тобто люди, які вірять, сповідують Божественність Ісуса Христа і слідують за Ним, тобто додержуються Його заповідей. Принаймні це так має бути…
«Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас» (Ін. 15:12), – а от з виконанням цієї заповіді буває не все гаразд: часто ближніх ми не то що не любимо, ми їх впритул не помічаємо. На кшталт, священика і левіта з Христової притчі про милосердного самарянина (див. Лк. 10:31,32). Про яку ж тоді любов до ближнього можна говорити?
Не виходить у нас часто-густо і любити Бога, адже «це є любов до Бога, щоб ми дотримувалися заповідей Його; і заповіді Його не тяжкі» (1Ін. 5:3). Заповіді, можливо, не тяжкі, але для більшості з нас – майже нездійснені. Так що немає особливо чим хвалитися, хіба що «тільки немочами» (2Кор. 12:5) своїми… Але, попри такий сумний, але зовсім не невтішний факт, ми повинні залишатися «сіллю землю» та «світлом світу» (див. Мф. 5:13,14). Якщо, звичайно, хочемо бути послідовниками Христовими. Як же нам відповідати такому покликанню?
«Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14-16). – Лише власними вчинками, якими свідчитимемо світу свою віру та усним свідоцтвом про рятівну жертву Ісуса Христа, ми зможемо відповідати Божому покликанню.
Проте, що саме цікаво, щоб явити людям добрий приклад християнського життя, деколи не треба навіть здійснювати якихось подвигів, жертвувати чимось, а просто треба залишатися чесною, доброзичливою, порядною людиною. Бо у світі стільки зла, брехні, усякого неподобства, що людина, яка не поширює цього, вже являє собою як би промінь світла серед суцільного життєвого мороку. І тоді ваша євангельська проповідь, явлена самим життям, буде дієвою і прекрасним прикладом для наслідування.
…І контрастом для світу, який у більшій мірі «багатіє» не добрими справами, але лише благими намірами, якими, як відомо, «вистелена дорога в пекло». Це можна в повній мірі віднести до «добрих» людей, через бездіяльність яких, за думкою Едмунда Берка, у світі тріумфує зло.
Християнам же залишається попри часто свою «немічність, незначущість і приниженість» (див. 1Кор. 1:27,28) протистояти цьому злу. Навіть у тому випадку, якщо для них не під силу виконувати Божі Заповіді, бо сила Божа «виявляється в немочі», і коли ми відчуваємо цю немічність, тоді ми по-справжньому сильні (див. 2Кор. 12:9,10). Адже протистояти світовому злу ми можемо тільки в тому випадку, якщо будемо поруч з Господом Ісусом Христом, без Якого ми не можемо робити нічого (див. Ін. 15:5).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Протистояння злу
Ваш коментар:
